Чекалов К. А. Сади восени “Щоденник подорожі в Італію ” Мішеля Монтеня


"Щоденник подорожі в Італію" Мішеля Монтеня

, вніс у текст свої редакторські корективи. Хоча в саме останнім часом вийшло у світло чимало досліджень, присвячених "Щоденнику…" (включаючи й фундаментальну текстологічну роботу К. Каваллини), книга продовжує залишатися мало відомим широкій публіці пам'ятником. До того ж усе ще задовольняють трохи зневажливі оцінки її літературних достоїнств навіть із боку відомих літературознавців. Так, Марсель Тетель охарактеризував стиль "Щоденника…" як "безтілесний", а охоплення матеріалу в ньому"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" "Досвідів", написаної вже після італійської подорожі Монтеня. Це й "жадібність нового й невідомого" (III, IX, 209)

; і прагнення відволіктися "від капосних господарських дріб'язків і турбот" (III, IX, 217); і "внутрішнє занепокоєння й нерішучість" (III, IX, 262), що породжують "полювання до зміни місць". Не можна, звичайно, скидати з рахунки й сприйняття Італії як спадкоємця класичної стародавності. Втім, у Монтеня була й ще одна, і дуже вагома причина відправитися в мандрівку: він страждав від мочекаменной хвороби (pierre, gravelle) і мав потребу в лікуванні на водах. Маршрут Монтеня і його супутників (про які він зберігає в щоденнику повне мовчання) пролягав по Швейцарії, Німеччині, Австрії, але головною метою подорожі стала Італія, куди французькі добродії прибутку наприкінці жовтня 1580 року. При цьому, на відміну від більшості мандрівників XVI століття, Монтень не прагне в першу чергу побувати в Римі; це видно по складній траєкторії його маршруту

. Як і у всіх інших випадках, автор "Досвідів" прагнув дистанціюватися від загальноприйнятих стандартів

"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" представити злиття в природі природного початку й результатів людської діяльності

. Проте, у полі його зору попадає п'ять італійських садів: Пратолино; Кастелло; Вілла Д'есте в Тиволи; Вілла Гамбара (з XVII в."Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження"&"Цитування тексту узяте із книги: століття й Відродження" Франческо I Медичи в 1568 році. Роботи в саду (під керівництвом Бернардо Буонталенти, якого в италоязичной частини щоденника Монтень іменує "найбільшим майстром фортифікації"

) завершилися до 1586 року, тобто вже після відвідування вілли Монтенем; от чому багато хто досить примітні компоненти саду в "Щоденнику…" навіть не згадані. Сад у Пратолино складався із двох розділених високою стіною територій"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" (характерна для маньеризма колізія змагання між мистецтвом і природою). В архітектурному відношенні спроектована Буонталенти незадовго до прибуття сюди французьких мандрівників вілла сподобалася письменникові, але із застереженнями: "здалеку спорудження виглядає непоказним, поблизу ж палац гарний, хоча й уступає прекраснейшим палацам Франції" (JDV, 175). Однак саме цікаве тут"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" "Щоденнику…" Монтеня. Як відзначає секретар, статуї усередині грота рухаються, тварини нахиляються й "п'ють". Грот спрацьований зі шматків породи, доставлених з декількох гір і "непомітно для ока збитих цвяхами в єдиний моноліт" (JDV, 175). Один рух, і весь грот заповнюється водою, причому "вода пирскає із сидінь вам прямо на сідниці" (там же). Згадане "обприскування" зробило велике враження й на всіх іншим перераховані нами вище й побували в Пратолино авторів; видимо, це не випадково"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" в 1589 році) символізують собою перехід від "створінь рук людських до мистецтва самої природи" . У певному змісті вони були співзвучні й розповсюдженими в XVI столітті ідеям "природної магії", і більше раннім викладенням Фичино (у третій книзі "Платоновской теології" мислитель згадує про спрацьований якимось німецьким ремісникомом пристрої з фігурками, що рухаються, тварин і відповідним "музичним супроводом"). Впровадження автоматів у грот підсилювало його сакральний зміст (обґрунтований уже Платоном і Порфирієм); художня творчість уподібнювалася Божественному Утвору

Приведемо для порівняння опис іншого грота в Пратолино"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" "Міркування про дивні пристрої в Пратолино й про любов" ( "Discorso delle meravigliose opere di Pratoli"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" "Міркування…" навіть більше, ніж Монтень, оцінили майстерний пристрій і розмаїтість водяних струменів у Пратолино. Взагалі в "Міркуванні…" від одного міста до іншому докладно фіксуються форми й міць струменів. Там же в дуже подібному ключі й дуже детально описаний фонтан Нептуна на центральній площі Болоньї (робота Джанболоньи, завершений в 1565 р.); Монтень його, зрозуміло, бачив, але секретар приділив фонтану лише полстроки: "на площі є дуже гарний фонтан" (JDV, 173). Інша справа музичний фонтан у Пратолино; отут саме надзвичайно дотошно розповідається про гідротехнічні аспекти пристрою (JDV, 176). Те ж ставиться й до різноманітного " фонтанам-сюрпризам", розміщеним уздовж центральної алеї. Докладний опис пристрою фонтанів як би передбачає відповідний епізод у поемі Дж. Марино "Адоніс" і цілком відповідає маньеристическому смаку до механічних і природних дивин

"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" всі тим же Джанболоньей статуя Колоса Аппеннинского. Відповідний запис в "Щоденнику…" дозволяє зрозуміти, що під час першого відвідування Тоскани Монтенем (листопад 1580 року) статуя ще не була завершена. От як сказано про це в Монтеня: "Отут споруджується тулуб гіганта, одна тільки зіниця якого шириною ліктя в триlt;…>, з якого буде удосталь струменіти вода" (JDV, 176). Франческо де Вьери зауважував, що Аппеннино нагадує древніх Гігантів з їхньою непомірною гординею: вони спробували завоювати небо, однак Зевс уразив їхньою блискавкою. До речі, статуя Зевса-Юпітера роботи Бачо Бандинелли (ок. 1552), нині переміщена в сад Боболи у Флоренції, раніше розміщалася на центральній осі саду в Пратолино, але трохи вище (у самій верхній крапці саду); так що виходило, що громовержець загрожує саме Аппеннино. Спочатку замислювалося також спорудити тут алегоричне зображення Нила (відповідно до легенди, велика африканська ріка зобов'язана своїм походженням Юпітерові).

"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" "Книзі про стародавності" архітектора й художника Пирро Лигорио ( щорозробив в 1549 році проект Вілли Д'есте). По Лигорио, вода"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" "виконува_ органами музикаlt;…> представляє собою ту саму постійно визваниваемую мелодію; виробляється вона за допомогою води, що падає в круглу склепінну порожнину й примушує вібрувати її повітря, що заповнює; внаслідок чого повітря виривається назовні через органні трубки" (JDV, 233). Взагалі в описі Вілли Д'есте в Монтеня помітна перевага звуковій партитурі"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження"&"Цитування тексту узяте із книги: століття й Відродження" "La compositio"Цитування тексту узяте із книги: століття й Відродження" "filosofia" della villa ci

Если домашнее задание на тему: » Чекалов К. А. Сади восени “Щоденник подорожі в Італію ” Мішеля Монтеня оказалось вам полезным, то мы будем вам признательны, если вы разместите ссылку на эту сообщение у себя на страничке в вашей социальной сети.