Фамусов герой комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму»


Прізвище Павла Опанасовича Фамусова роблять від лат. fama - поголоска, слух, суспільна думка. У фамусовском будинку відбувається дія комедії, і сам цей будинок здобуває в сюжеті важливе значення. Події починаються рано, коли «день ледве брежжится», і закінчуються, коли «остання лампа гасне». З того самого моменту, як бій недоречно заведених годин порушує сонний спокій ранку, Фамусов утягується автором у низку комічних розіграшів, що поступово здобувають характер драматичний

Малюнок образа Фамусова подвійний. Розвиток дії увесь час ставить його в комічно незручне становище: він ніяк не може простежити інтриги молоді. У першому акті його морочить дочка Софія своїми породженими в бідності коханими, у другому страшно лякає Чацкий мовленнями «карбонарія», у третьому сам він чекає «розбою й пожежі»; тому з усією енергією, на яку здатний, намагається врятувати дочка й суспільство від «божевільного вольтерьянца» Чацкого.

Нарешті, у фіналі, виявивши дочку в сінях уночі, вирішує, що тепер вуж розгадав всі таємниці й усьому провиною легковажність Софії. Ф. так і не вдається піймати нитку інтриги, але його місце в сюжеті цим, звичайно, не визначається

Фамусов теоретик і апологет «московського» способу життя, втілення тієї Москви, що з тих пор кличуть фамусовской. Переконання Фамусова непохитні, тому що перевірені поколіннями. Він недоступний для чужих доводів і думок, не випадково Грибоєдов уводить мотив «глухоти», що трапляється з Фамусовім щораз у бесідах із Чацким («Не слухаю! під суд! під суд!»). Лінія взаємин Чацкий - Ф. доповнена лінією Фамусов - Скалозуб: зацікавленість в останньому як можливому нареченому Софії проясняє поняття Ф. про сферу сімейного життя так само виразно, як і про сферу службової. Чацкий їх визначає як «пристрасть до мундира».

Юнака, «ворога шукань», не потребуючого «ні місць, ні повишенья в чині», що займається наукою, Фамусов не може визнати, «увести у своє сімейство», тому що він сприймає його як особа антидержавне, особисто йому небезпечне. Для Ф. частка, «дивне» - ознака «розпусти», що вимагає викорінювання. Людини потрібно посадити в клітку державних думок і оцінок, позбавити його можливості по-своєму ставитися до що відбувається. Бажання черпати судження з «забутих газет часів Очакова й покоренья Криму» несумісно з роботою розуму, «прагнучих пізнань», із захопленням «мистецтвами творчими».

Слід зазначити, що особливо страшним для Ф. є властивість Чацкого міркувати, не дивлячись «на старших», його звичка «своє судження мати» і виражати його вільно: «Що говорить! і говорить як пише!» Уміння мислити виховується книгами, тому в момент кульмінації Ф. виражає заповітне: «уже коли зло припинити, зібрати всі книги б так спалити». Усе, що несе в собі Чацкий, для Ф. - «чуму», смертельна заразна хвороба, «божевілля» цілого покоління, від якого треба відгородити й сім'ю, і держава. Думаючи, що Софія об'єдналася із Чацким у бажанні обдурити його, Ф. повідомляє: «...оголошу у весь народ. У Сенат подам, міністрам, государеві».

Визначеність внутрішнього «портрета», яскрава мальовничість вигляду, типовість побутових звичок - все це зробило образ Фамусова особливо привабливим для акторів

Если домашнее задание на тему: » Фамусов герой комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму» оказалось вам полезным, то мы будем вам признательны, если вы разместите ссылку на эту сообщение у себя на страничке в вашей социальной сети.