Фантастичні казки й повсякденні історії. — художній аналіз. Дитячі народні казки

Як би різні не були всі ці фантастичні казки й «повсякденні історії», усім їм властиво один загальний напрямок. Всі вони й по думці, і по природі своєї поетики полемічні стосовно «дорослого» шкалі цінностей. Вони обов'язково протиставляють своє емоційне багатство-багатство дитинства!- бідності дорослої «багатого життя».

И як би різні не були в них образи дітей - чи справжні це діти, як Юний і Софус в «Чарівній крейді» Синкен Хопп, або дорослі діти з казки Турбьерна егнера, Муми- чиТроль зі своїми друзями з таємничого миру Туві Янссон або лисеня Людвіг Чотирнадцятий з казки Яна екхольма,- всі вони по ходу дії книги ростуть, здобувають життєвий досвід, розуміють свої дитячі омани, ідуть уперед. Однак є й такі «омани дитинства», які автори книг цього жанру дружно затверджують, оспівують і з якими призивають ніколи не розставатися, тому що, розставшись із ними, перестанеш бути людиною

Сучасна фантастична казка продовжує в самому істотному кращі традиції народної чарівної казки, затверджуючи таємничу могутність людського духу й незбагненну розуму закономірність перемоги слабкого над більше сильним як видно, а головне - перемогу добра над злом, у тому числі й над фантастичними силами зла. Багато чого в сучасній казці вирішується по-новому, і новий насамперед сам її фантастичний образ, але вічне в ній - пафос боротьби із самою психологією користі. У цьому змісті фантастична казка дитячої свідомості - гідна спадкоємиця народної казки. Бабусі в наші дні, розповідають своїм онукам казки, опираючись на їх же фантазію. Але вони розповідають казки не одним своїм онукам, а всім онукам на світі, оскільки існує загальна грамотність, печатка, радіо. Як і народна казка, казка їх оспівує непрактичне поетичне дитяче відношення до миру й безкорисливого, доброго героя, готового піти на все заради захисту справедливості, як це робить лисеня Людвіг. Такий образ добра в сучасній казці. Зло виступає в ній в образах злочинної байдужості: «холодної» Морри й «наелектризованих» хаттифнаттов з «Капелюха Чарівника», які нічого не бачать, не чують і наступають на мирних людей, «шеренга за шеренгою». Вищою цінністю залишається аленький квіточка - скляна кулька, губна гармошка... А хто ж бабуся? «Я товста бабуся, що любить розповідати казки»,- пояснює в листі до радянських читачів Синкен Хопп, довідавшись про переклад на російську мову своєї книги «Чарівна крейда»... Як добре, що у всіх країнах миру є такі «бабусі» різної підлоги й віку!

Джерела:

    Хопп ІЗ, екхольм Я., егнер Т., Янссон Т. Казкові повісті скандинавських письменників: Пер. с норвежок, і шведск. / Вступ. ст. А. И. Ісаєвій; Ил. Б. А. Диодорова, Т. Янссон.-М.: Правда, 1987.-592 з, мул

    Анотація:

    У видання включені казкові повісті Синкен Хопп «Чарівна крейда» про дивні пригоди двох друзів Юна й Софуса; Яна екхольма «Тутта Карлссон Перша...» про лисеня Людвізі Чотирнадцятому; весела історія про жителів міста Кардамону_ і трьох невдачливих розбійниках, написане Турбьерном егнером, і три повісті фінської письменниці й художниці Туві Янссон « Муми-Троль і комета», «Капелюх чарівника» і «Чарівна зима».

      
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе