Герой «Записок з підпілля» Ф. М. Достоєвського


Сорокалітній чиновник у відставці, він живе в «куті» - «поганий, скверною» кімнаті на краю Петербурга. В «підпілля» він і психологічно: майже завжди один, віддається невтримному «мечтательству», мотиви й образи якого взяті з «книжок». Проявляючи розум і мужність, вона досліджує власну свідомість, так визначаючи мету своєї сповіді - «випробувати: чи можна хоч із самим собою зовсім бути відвертим і не побоятися всієї правди?».

Герой бунтує проти відкритих сучасною наукою законів природи, «кам'яна стіна» яким - «безсумнівність» тільки для «тупого», посереднього людини, діяча. «Бреше» наука, що особистість може бути зведена до розуму, незначній частці «здатності жити», і «расчислена» по «табличці». «Хотіння» - от «прояв всього життя... і з розумом, і з усіма почісуваннями». Всупереч «науковим» висновкам соціалізму про людську природу й людське благо він відстоює своє право до «позитивної розсудливості домісити < ...> пошлейшую дурість», щоб підтвердити, що «люди усе ще люди, а не фортепіанні клавіші». В «негативне століття» він тужить за ідеалом, здатному задовольнити його внутрішню «широкость». Це не насолода, не кар'єру й не «кришталевий палац» соціалістів, що віднімає в людини волю вибору, що звужує особистість: адже в людській природі не тільки потреба порядку, благоденства, щастя, але й хаосу, руйнування, страждання. Герой протестує проти ототожнення добра й знання, проти беззастережної віри в прогрес науки й цивілізації

В 24 роки, ще служачи, він якось заблукав у трактир, де випадково заслонив дорогу офіцерові. Той мовчачи пересунув «низенької й виснаженого» людини на інше місце. Кілька років герой прагнув помститися за зневагу й заспокоївся, лише штовхнувши «кривдника» у плече на Невському

«Деспот у душі», він не здатний до дружби, прагнучи до повновладного панування над людьми й обставинами, на зразок автора літературного твору. Але «дійсність» не підкоряється законам літератури. Соромлячись самого себе й розуміючи, що «підпілля» є «моральне розтління», герой не може перебороти страх перед «живим життям».

Незважаючи на генетичний зв'язок з Голядкиним («Двійник») і Мрійником («Білі ночі»), це новий тип героя Достоєвського, людина з «розірваною свідомістю», чиї риси згодом так чи інакше втілилися в образах Раскольникова, Ставрогина, Аркадія Довгорукого, Версилова, Карамазових і ін. «Я пишаюся, що вперше вивів теперішню людину російської більшості й уперше викрила його виродливу й трагічну сторону», - писав Достоєвський

Если домашнее задание на тему: » Герой «Записок з підпілля» Ф. М. Достоєвського оказалось вам полезным, то мы будем вам признательны, если вы разместите ссылку на эту сообщение у себя на страничке в вашей социальной сети.