Коротка Бібліографічні дані про Козьме Пруткове. Прутків Козьма

Перше «Повне зібрання творів Козьми Пруткова» вийшло в 1884 році. Над підготовкою його Жемчужникови працювали багато років. В 1883 році В. М. Жемчужпиков писав видавцеві М. М. Стасюлевичу, що видання «усього К. Пруткова» він «взяв на себе ще при житті всіх трьох творців Пруткова» («М; М. Стасюлевич і його сучасники в їхній переписці», т. IV. Спб., 1912, с. 318). В. М. Жемчужников, за згодою з А. К. Толстим і Олексієм Жемчужниковим, приступився До редагування добутків Пруткова в 1853 році. Тоді ж для зборів, що готується, творів був літографований портрет К. Пруткова. Але видання це не було здійснено. В 1859 році була зроблена нова спроба видати твори К. Пруткова (зберігся складальний рукопис із цензурним дозволом цього року), але по невідомих причинах і цього разу здійснити видання не вдалося. (Даний матеріал допоможе грамотно написати й по темі Бібліографічні дані про Козьме Пруткове. Короткий зміст не дає зрозуміти весь зміст добутку, тому цей матеріал буде корисний для глибокого осмислення творчості письменників і поетів, а так само їхніх романів, повістей, розповідей, п'єс, віршів) Робота по підготовці зібрання творів тривала, і 2 квітня 1876 року В. М.- Жемчужников повідомляв Стасюлевичу: «Зібрання творів сьогодення Пруткова приводиться мною в остаточний порядок і, по виготовленні, буде Вам показане» (там же, с. 312).

У творах Пруткова у виданні 1884 року, крім добутків, що публікувалися в журналах, уперше були надруковані також такі, наприклад, вірші, як «Новогрецька пісня», «Передсмертне», містерія «Спорідненість світових сил».

Була проведена більша робота з відбору й виправлення журнальних текстів. Для видання, що готувалося, піддався i корінній переробці «Проект: про введення однодумності в Росії» (перша публікація - 1863 р.). Образ Пруткова, угоднически відданого владі гонителя вільнодумства, став ще' більше виразним. Безсумнівно, що лише через цензуру «Проект» не потрапив у зібрання творів. У цьому виданні в комедії «Фантазія» Жемчужникови відновили й відзначили в підрядкових примітках всі цензурні купюри

У січні 1884 року зібрання творів Пруткова в одній книзі вийшло у світло. За свідченням сучасників, воно «через тиждень, через дві після свого виходу зникло із книжкових крамниць». «Успіх, можна сказати, давно небувалий»,- писав один з рецензентів газети «Новий час» (1884, 30 березня, № 2905).

На другий же місяць після виходу книги, у лютому 1884 року, Володимир Жемчужников повів переговори зі Стасюлевичем про її перевидання. Він писав своєму видавцеві: «Жаль почати тепер же друкувати друге видання, тому що в намірах моїх і мого брата Олексія було - доповнити друге видання, а для цього потребно час: дещо не вдалося мені відшукати й досі (про одному з добутків, що не відшукуються К. Пруткова я пишу сьогодні ж А. Н. Пипіну, на випадок можливості розшукати оное в архіві останніх років «Сучасника»), а дещо не готове. Крім того, треба виправити в 2-м виданні деякі помилки першого, вкравшиеся, імовірно, у моєму рукописі. Треба також викинути деякі афоризми, що ввійшли в 1-е видання, але поганенькі; усього б краще замінити їх новими, а так нові треба скласти не поодинці, але за згодою з моїм братом Олексієм» («М. М. Стасюлевич і його сучасники в їхній переписці», т. IV. Спб., 1912, с. 327).

Однак настільки значних змін у другому виданні зроблено не було. Афоризми залишилися ті ж, тільки деякі з них поліпшені стилістично, залишився колишнім і всім іншим складом книги, знята лише випереджала собраиие творів 1884 року невелика замітка «Від видавців». Поповнити книгу добутком, загубленим в архіві «Сучасника», не вдалося. Безсумнівно, В. Жемчужников мав тут у виді рукопис комедії «Торжество чесноти» («Міністр родючості»), що не була пропущена цензурою

В архіві Інституту російської літератури Академії наук СРСР (Пушкінський будинок) зберігся екземпляр «Повного зібрання творів Козьми Пруткова» видання 1884 року, із численними виправленнями Володимира Жемчужникова. Але далеко не всі виправлення внесені в друге видання, що вийшло - в 1885 році; очевидно, у коректурі автори продовжували роботу над текстом. До 1916 року твору Пруткова перевидавалися ще десять раз

Найбільше повно видавався Прутків у радянський час, роботи радянських учених з'явилися новим етапом у вивченні творчості Козьми Пруткова. В 1927 році вийшло «Повне зібрання творів Козьми Пруткова», за редакцією Б. Томагпевского й К. Халабаова, у розділі додатків якого дані добутки, що раніше не включалися в зібрання творів К. Пруткова. У виданні «Academia» ( м.-л., 1933, редактор П. Н. Верков) відділ додатків ще більш розширений, а науковий коментар включає найважливіші варіанти текстів і докладні бібліографічні відомості про Пруткове. Але в цьому виданні не врахована як авторська переробка добутків, так і структура зібрань творів 1884 н 1885 років: тексти надруковані по журнальних публікаціях верб тої послідовності, у який вони з'являлися в періодичній пресі. Уперше тексти зібрання творів 1885 року були взяті за основу Б. Я. Бухштабом - редактором «Повного зібрання творів Козьми Пруткова». М., «Радянський письменник», 1949 («Бібліотека поета. Більша серія»). У примітках к' цьому виданню також уперше опубліковані багато варіантів текстів

У справжнє видання ввійшли всі добутки, включені в «Повне зібрання творів Козьми Пруткова», над підготовкою якого працювали Жемчужникови. Видання доповнене «Коротким некрологом», «Проектом: про введення однодумності в Росії», деякими віршами й афоризмами

Тексти друкуються по виданню: «Твору Козьми Пруткова». М., Гослитиздат, 1955, в основу якого покладене «Повне зібрання творів Козьми Пруткова» ( 2-е изд. Спб., 1885), звірене по перших публікаціях, по виданню 1884 року й але рукописам

У примітках приводяться відомості про теми прутковских пародій, узяті нами з робіт П. Н. Беркова: 1) «Козьма Прутків - директор Пробірного Намету й поет». Л., Изд-В АН СССР, 1933; 2) коментар до «Повного зібрання творів Козьми Пруткова». М.- Л., «Academia», 1933.

Підрядкові примітки належать Козьме Пруткову або авторам статей і листів, за винятком іншомовних перекладів, зроблених редакцією зазначеного видання

Приналежність добутків Пруткова тому або інший з його творців у багатьох випадках відзначена В. М. і А. М. Жемчужниковим у рукописах або зазначена в їхніх листах. Крім того, авторство безперечно встановлюється іноді на підставі автографів. Але в ряді випадків не представляється можливим з'ясувати приналежність віршів або прозаїчних творів Толстому або Жемчужниковим, перелік, що приводиться тому нижче, добутків по авторах не вичерпує всього спадщини Пруткова..

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе