Образ і характер Грушницкого в романі Герой нашого часу — художній аналіз. Лермонтов Михайло Юрійович

Образ Печорина один проходить через всі повісті. Інші герої дані для того, щоб оттенить різні риси характеру Печорина. Така їхня композиційна роль. Але вони цікаві й кожний по собі, тому що в них відбита якась інша сторона громадського життя

Такий насамперед Грушницкий, «представник цілого розряду людей,- по вираженню Бєлінського,- ім'я загальне». Він із числа тих, які, за словами Лермонтова, носять модну маску розчарованих людей. Влучну характеристику Грушниц-Кому дає Печорин. Грушницкий, за його словами, позер, що видає себе за романтичного героя. «Його ціль - зробитися героєм роману». Говорить він «пишними фразами», «важливо драпірується в незвичайні почуття, піднесені страсті й виняткові, страждання. Робити ефект - його насолода». Але в його душі, ні «ні на гріш поезії». Самовдоволенням, самовпевненістю так і віє від Грушницкого. Він не слухає співрозмовника, не відповідає йому; він упоєний своєю мовою. «Він не знає людей і їхні слабкі струмені, тому що займався целую життя одним собою».

Але Грушницкий не тільки самозакохана, самовдоволена людина: він здатний на всяку підлість і низькість. Він розпускає плітки про Печорине й Мері, він дає згоду на дуель із беззбройним супротивником. Його поводження на дуелі - не тільки прояв його «самолюбства й слабості характеру», але й справжньої низькості душі

На тлі такої молоді, представником якого є незначний Грушницкий, яскраво вимальовується страждаюча особистість Печорина.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе