Образ і характер Стародума в комедії Фонфизина Недоросоль. — художній аналіз

Стародум.

Стародум - людина освічений і передовий

Він вихований у дусі петровского часу, йому ближче й прийнятніше думки, вдачі й діяльність людей тої пори. Називаючи героя Стародумом, Фонвізін тим самим підкреслив свою перевагу петровского часу сучасної йому дійсності. (Даний матеріал допоможе грамотно написати й по темі Образ і характер Стародума в комедії Фонфизина Недоросоль.. Короткий зміст не дає зрозуміти весь зміст добутку, тому цей матеріал буде корисний для глибокого осмислення творчості письменників і поетів, а так само їхніх романів, повістей, розповідей, п'єс, віршів) Чим же доріг Фонвізіну Стародум?

У комедії Стародум більше говорить, чим діє. Його характер, погляди й діяльність розкриваються в нього мовах

Стародум - насамперед глибокий патріот. Чесна й корисна служба батьківщині - для нього перший і священний обов'язок дворянина. Тільки тоді дворянин може піти зі служби, «коли він внутрішньо засвідчений, що служба його батьківщині прямої користі не приносить». Стародум і людини розцінює по його службі батьківщині. «Ступінь знатності (тобто цінності), ~ говорить Стародум, - розраховую я по числу справ, які великий пан зробив для батьківщини...без знатних справ знатний стан ніщо» Служба державі, на думку Стародума, є справу честі дворянина. Під час війни борг дворянина бути в армії, а не влаштовуватися на безпечних місцях у тилу, як це зробив знайомий Стародума молодий граф». У мирний час дворянин може служити батьківщині» не тільки складаючись на державній службі, але й займаючись розробкою надр землі працюючи в області розвитку промисловості. Говорячи про промислову діяльність Стародума, очевидно, у Сибіру, Фонвізін указує дворянам, які вважали промисловість і торгівлю не дворянською справою, що розробка корисних копалин не роняє дворянського достоїнства,

Стародум - представник дворянства, що негативно ставиться до порядків єкатерининського царювання. Він різко виступає проти вельмож улюбленців цариці, викриває вдачі придворного дворянства. Він вимагає законності, обмеження сваволі пануючи й поміщиків-кріпосників. Гарячий захисник освіти й людяності, Стародум обурюється відсталістю» дикістю лихою вдачею поміщицького класу, нелюдським гнобленням кріпаків «Гнітити рабством собі подібних беззаконно», - заявляє він. Особливо багато говорить Стародум про виховання Моральному вихованню він надає більше ціни, чим утворенню: «Розум, коли він тільки розум, сама дрібниця, Пряму ціну розуму дає доброзвичайність. Без нього розумна людина - чудовисько, Наука в розбещеній людині є люту зброю робити зло». Тільки виховуючи гарні щиросердечні якості, можна виростити справжню людину: «Май серце, май душу - і будеш людиною повсякчас».

У мовах Стародума виражена ціла програма поглядів і діяльності передового дворянства тої епохи й насамперед - самого Фонвізіна. Сучасники дуже високо цінували мову Стародума, бачили в ньому не простого резонера, тобто особу, що виражає погляди автора, а життєво, правдиво намальованого представника освіченого дворянства

Правдин, Милон і Софія змальовані автором блідіше, ніж інші діючі особи комедії. Своїм поводженням вони як би доводять правоту поглядів Стародума й оттеняют лиха вдача Простакових - Скотининих.

Не можна заперечувати, звичайно, що в житті були такі чесні й бездоганні чиновники, як Правдин, але роль, що відвів йому Фонвізін у комедії, явно складена автором і не відповідає дійсності: таких ревізорів у той час не було. Уводячи в комедію Правдина в ролі чиновника, убраного повноваженнями відбирати в жорстоких поміщиків маєтку в опіку, Фонвізін тим самим протиставляв те, що, на його думку, повинне було бути, тому, що насправді було в житті. В армії Суворова зустрічалися патріотично настроєному, вірні своєму боргу офіцери начебто Милої а, У спогадах людей того часу можна зустріти образи дівчин, схожих на Софію. Але характерними дли дворянства в той час, особливо провінційного, були ті риси, які так повно і яскраво втілені в образах Простакових-Скотининих. Від того-те останні й вийшли з-під пера Фонвізіна художньо більше зробленими й життєво переконливими

Мова позитивних героїв близька до книжкової літературної мови того часу. Фрази побудовані досить ваговито, нерідко зустрічаються галліцизми (тобто пропозиції, побудовані по синтаксисі французької мови): «Я роблю мою посаду» (Милон); «Події з людиною ваших якостей нікому байдужі бути не можуть» (Правдин) та ін.

У мові Стародума проявляється його любов до афоризмів, тобто коротким, влучним виреченням: «Починаються чини - перестає щирість»; «Невіглас без душі - звір»; «Золотий дурень - усе дурень» та ін.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе