Основні образи в романі Тургенєва «Дворянське гніздо»

«Дворянське гніздо» (1858) було захоплено зустрінуте читачами. Загальний успіх пояснюється драматичністю сюжету, гостротою моральної проблематики, поетичністю нового добутку письменника. Дворянське гніздо сприймалося як певне соціально-культурне явище, що визначило характер, психологію, учинки героїв роману, в остаточному підсумку - їхньої долі. Тургенєву були близькі й зрозумілі герої, що вийшли із дворянських гнізд; він ставиться до них і зображує їх зі зворушливою участю. Це знайшло відбиття в підкресленому психологізмі образів головних діючих осіб (Лаврецкого й Лізи Калитиной), у глибокому розкритті багатства їхнього духовного життя. Улюблені герої письменники здатні тонко почувати природу й музику. Для них характерно органічне злиття эстетического й морального початків

Уперше Тургенєв багато місця приділяє передісторії героїв. Так, для формування особистості Лаврецкого немаловажне значення мало те, що мати його була кріпосною селянкою, а батько - поміщиком. Він зумів виробити тверді життєві принципи. Не всі вони витримують перевірку життям, але все-таки ці принципи в нього є. Йому властиве почуття відповідальності перед батьківщиною, бажання принести їй практичну користь

Важливе місце займає в «Дворянському гнізді» лірична тема Росії, свідомість особливостей її історичного шляху. Ця проблематика найбільше чітко виражена в ідейній суперечці Лаврецкого з «західником» Паншиним. Показово, що Ліза Калитина повністю на стороні Лаврецкого: «Росіянин склад розуму її радував». Справедливе зауваження Л. М. Лотман, що «у будинках Лаврецких і Калитиних народилися й дозріли духовні цінності, які назавжди залишаться надбанням російського суспільства, як би воно не перемінилося».

Моральна проблематика «Дворянського гнізда» тісно пов'язана із двома повістями, написаними Тургенєвим раніше: «Фаустом» і «Асею». Зіткнення таких понять, як борг і особисте щастя, визначає суть конфлікту роману. Самі ці поняття наповнюються високим моральним і в остаточному підсумку — суспільним змістом, стають одними з найважливіших критеріїв оцінки особистості. Ліза Калитина, як і пушкінська Тетяна, поліостю приймає народне подання про борг і мораль, виховане в неї нянькою Гафією. У дослідницькій літературі іноді в цьому вбачають слабість тургеневской героїні, що приводить її до смиренності, покірності, релігії...

Є й інша думка, відповідно до якого за традиційними формами аскетизму Лізи Калитиной криються елементи нового етичного ідеалу. Жертовний порив героїні, її прагнення прилучитися до всесвітнього горя передвіщають нову епоху, що несе ідеали самовідданості, готовності йти на загибель за величну ідею, за щастя народу, що стане характерним для російського життя й літератури кінця 60-70-х років

Тема «зайвих людей» у Тургенєва по суті закінчувалася в «Дворянському гнізді». Лаврецкий приходить до твердої свідомості, що сили його покоління вичерпані. Але йому ж дано заглянути в майбутнє. В епілозі він, самотн і розчарований, думає, дивлячись на граючу молодь: «Грайте, веселитеся, ростете, молоді сили... життя у вас спереду, і вам легше буде жити...» Так був намічений перехід до наступних романів Тургенєва, у яких головну роль грали вже «молоді сили» новій, демократичній Росії

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе