Політична лірика Пушкіна — художній аналіз. Пушкіна Олександр Сергійович

Ще в ліцейські роки зложилися в Пушкіна волелюбні погляди й настрої, близькі по своєму змісті ідеям майбутніх декабристів. У вірші 1815 року «Лицинию» поет-ліцеїст викликував: «Я серцем римлянин; кипить у груди воля; у мені не дрімає дух великого народу». Знаючи настрою Пушкіна-Ліцеїста, з повним правом можна віднести до нього самому такого рядка з вірша «Лицинию», як «Я рабство ненавиджу...», «У сатирі праведної пороть зображу й вдачі цих століть потомству обнажу».

Закінчивши ліцей і ввійшовши в середовище революційно й волелюбно настроєних людей, Пушкін залучив до себе увага насамперед як поет - виразник передових поглядів свого століття, співак політичної волі. Його вільнолюбна лірика послелицейских років тісно пов'язана з розвитком революційних ідей декабристів.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе