Поняття гріха й чесноти, гордині й зміренію, добра

ХРИСТИЯНСЬКІ ПОДАННЯ, МОТИВИ Й ОБРАЗИ В РОМАНІ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО «ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ»

Православ'я, принесене на Русь ще в X столітті, глубочайшим образом вплинуло на менталітет російського народу, наложив незгладимий відбиток на росіянку душу. І, крім того, православ'я принесло із собою писемність, а следовательно й літературу. Християнський вплив так чи інакше можна простежити на творчості будьякого письменника. ГлубочайШиї внутрішнє переконання в християнських істинах і заповедях несе, зокрема, такий титан російської літератури, як Достоєвський. Його роман «Злочин і покарання» тому доказ

Відношення письменника до релігійної свідомості потрясає своєю глибиною. Поняття гріха й чесноти, гордині й зміренію, добра й зла от те, що цікавить Достоєвського. Гріх і гординю несе Розкольників, ключовий герой роману. ПриЧому гріх убирає в себе не тільки прямі вчинки, але й затаєні помисли (Розкольників зазнає кари ще до злочину). Пропустивши через себе свідомо потужну теорію про «наполеонах» і «тварин тремтячих», герой убиваєтаки старушкупроцентщицу, але не стільки її, скільки себе. Пройшовши по шляху саморуйнування, Розкольників проте з помощью Соні знаходить ключ до порятунку через страждання, очищение й любов. Як відомо, всі ці поняття самі головному й найважливіші в християнському світогляді. Люди, позбавленийные покаяння й любові, не пізнають світла, а побачать темний загробний мир, страшний по своїй суті. Так, Свидригайлов уже при житті має чітке подання про загробний світ. Він з'являється перед нами у вигляді «чорної лазні з павуками й мишами» у християнському поданні це картина пекла, для грішників, що не знають ні любові, ні покаяння. Також при згадуванні про Свидригайлове постійно виникає «чорт». Свидригайлов приречений: навіть добро, що він отот уже готовий зробити, дарма (сон про 5літню дівчинку): його добро не приймається, занадто пізно. Страшна сатанинська сила, чорт, переслідує й Раскольникова, наприкінці роману він скаже: «Чорт мене вів на злочин». Але якщо СвидриГайлов кінчає життя самогубством (робить самий страшный смертний гріх), те Розкольників очищається. Мотив мо литви в романі свойствен і Раскольникову (після сну про коня молиться, але його молитви не почуті, і він іде на преступление). Постійно моляться Соня, дочка квартирної господарки (готовить себе в монастир), діти Катерины Іванівни. МолитьВа, невід'ємна частина християнина, стає частиною й романа. Також присутні такі образи й символи, як хрест і Євангеліє. Соня дає Раскольникову Євангеліє, принадле щожало Лизавете, і, читаючи його, він відроджується до життя. Хрест Лизаветы Розкольників спочатку від Соні не приймає, тому що поки не готовий, але потім бере, і знову ж це пов'язане з духовним очищенням, відродженням від смерті кжизни.

Християнське в романі підсилюється від численних аналогій і асоціацій з біблійними сюжетами. ПрисутстВует ремінісценція з Біблії про Лазаря, притча, що Соня читає Раскольникову на четвертий день після преступления. При цьому Лазар із цієї притчі воскрес саме на четвертий день. Тобто Розкольників ці чотири дні духовно мертвий і, по суті, лежить у труні («труна» комірка героя), а Соня прийшла, щоб урятувати його. Зі Старого Завіту в романі присутній притча про Каїна, з Нового притча про митаря й фарисея, притча про блудницю («якщо хто не гріховний, нехай первым кине в неї камінь»), притча про Марфу жінці, все життя націленої на суєту й проникної саме головне (Марфа Петрівна, дружина Свидригайлова, все життя метушиться, позбавлена основного початку).

Чітко простежуються євангельські мотиви в іменах. Капернаумов прізвище людини, у якого Соня знімала комунату, а МаріяБлудниця жила недалеко від міста Капернаума. Ім'я «Лизавета» значить «почитающая Бога», юродивая. Ім'я Іллі Петровича вбирає в себе Іллю ( ІлляПророк, громовержец) і Петра (твердий як камінь). Помітимо, що саме він найпершим запідозрив Раскольникова". Катерина « чистанучи, світла». Цифри, що є символичными в христіанстве, символи й в «Злочині й покаранні». Це числа три, сім і одинадцять. Соня виносить Мармеладову 30 копіек, перший раз вона ж приносить «з роботи» 30 карбованців; Марфа викуповує Свидригайлова також за 30, а він, як Іуда, віддає її, заміряючись на її життя. Свидригайлов пропонує Дуне «до тридцяти», Розкольників 3 рази дзвонить у колокольчик і стільки ж раз б'є бабу по голові. Відбувається три зустрічі з Порфирієм Петровичем. Число сім: у сьомій годині довідається, що не буде Лизаветы, вчиняє злочин «у сьомій годині». Але ж число 7 є символом союзу Бога з людиною; вчиняючи злочин, Розкольників хоче разорвать цей союз і тому терпить борошна. В епілозі: залишилося 7 років каторги, Свидригайлов прожив з Марфою 7 літ

У романі присутній тема добровільного мучеництва заради покаяння, визнання своїх гріхів. Саме тому Миколка хоче взяти провину Раскольникова на себе. Але РаскольНиков, ведений Сонею, що несе в собі християнську правду й любов, приходить (хоча через перешкоду сумнівів) до народного каяття, тому що, по думці Соні, тільки народне, відкрите каяття при всіх є сьогоденням. ВоспроизВодиться головна думка Достоєвського в цьому романі: людина повинен жити, бути лагідним, уміти прощати й співчувати, а все це можливо тільки зі знаходженням щирої віри. Це чисто християнська крапка відліку, тому роман є трагикомическим, романпроповідь

У силу таланта й найглибшого внутрішнього переконання Достоєвського християнська думка реалізується повною мірою, робить найсильніший вплив на читача й, як слідствие, доносить до кожного християнську ідею, ідею порятунку й любові

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе