Про улюблене заняття на природі

Я проїжджаю село, старий зруб, що став сіножаттю, і виявляюся в діброві. Діброва зверху обволікається небом, а знизу туманом. А клени зараз такими переляканими стали - от-от полетять за перелітними птахами. Біля їхніх ніг схлипує й схлипує джерело. А якась пташка перескакує з листка на листок, весело оспівує собі й начебто не бачить, що між кленами холод синіє. Я міркую, куди ж піти по гриби. У загоні Костюков завжди восени буває багато опеньків. І опеньки в нас уважають неповноцінними грибами, їх знайде й маля. Зовсім інша справа - знайти боровик! Тут треба бути дуже уважним. Для мене знайти боровик або красноголовець радісно й зненацька. І я не можу відразу схопити гриб. Мені треба подивитися й поговорити з ним, а потім уже зрізати

Я йду далі й співаю пісню

От і берези, тут уже я сльожу. У цьому місці не тільки земля, але й дерева пахнуть грибами. Тут шуміти не можна; присідаю навпочіпки й придивляюся. От моє серце радісно завмерло: неподалік красиво коштують два красноголовці

- Добрий день, хлопці! - говорю я їм, а вони мовчать

Коштує там величезний красноголовець! Шапка на ньому немов миска, а ніжка довжиною з мою руку. Коштує він як отаман над близнюками-красноголовцями. Я такого величезного ще ніколи не бачив! Підходжу до йому, любуюся, а далі дбайливо зрізую. Буде тепер чим будинку похвалитися!

Ранок сьогодні вдався. Я назбирав повнісіньким сумку красноголовців ще і їхнього отамана знайшов. У село їхав, начебто сам отаман

Найбільше я люблю збирати гриби. Щоб зібрати їх якнайбільше, треба поїхати в ліс, розташований у глибинці. Ніж далі від міста, тим краще. Сідаю з родителями в електричку, і їдемо кілометрів 100-150. Ще важливо, щоб погода для збору грибів була сприятлива. Найкраще, якщо напередодні пройшов дощ. Тоді грибочки ростуть прямо на очах. Але ті, які видно відразу, мене цікавлять так, як ті, що ховаються під потемнілим осіннім листям і хвоєю. Як добре в лісі восени! Такий незабутній терпкий захід! Під ногами немов м'який пружний килим

Уважаю за велике щастя знайти із другою-другій-другий-другої-десятк-другий маслять. На мій погляд, це самий приємний гриб. Дивишся - геть горбок якоїсь над листям видніється. Підходиш, обережно розкриваєш те листя, знімаєш хвою, і от він, красень із коричневим вологим капелюшком, такий чудовий, немов маленький казковий гномик, навіть зрізати його шкода. Я завжди гриби ножем зрізую, не вириваю з коріннями, тому що це може грибниці ушкодити й новий гриб на цьому місці вже не виросте. А взагалі вважаю, що в ліс треба з добром приходити. Як погано, коли лісова краса й гармонія пропадають. І робить це саме людина. Він прихід у ліс і залишає лише безлад і сміття. Мені здається це важлива проблема, що повинні вирішувати на державному рівні, а саме члени партії Зелених

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе