ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

(по романі Д. Дефо «Життя й дивні пригоди Робинзона Крузо»)

Я вважаю, що працьовитість - це одне із самих коштовних людських якостей. По-справжньому працьовита людина ответствен за свої вчинки й оптимістична, він не боїться труднощів, ніколи не опускає руки й не вдається у відчай. Саме таким я бачу чудового моряка, занедбаного волею долі на незаселений острів, - Робинзона Крузо.

Звичайно, проживши двадцять вісім років на своєму дикому острові, Робинзон зрозумів, які помилки робив, виявившись тут уперше. Але мені здається, що він із самого початку повівся як герой, адже він не піддався паніці й не розгубився, а приклав всі зусилля, щоб вижити й залишитися людиною.

Працьовитий, невтомний, спритний Робинзон Крузо будує собі добре захищене житло, розбиває поля й вирощує злаки, приручає кіз, словом, «пускає корінь» на цьому необжитому, дикому куточку землі. І все це час він не втрачає надії на щасливе повернення на батьківщину. І ми знаємо, що завдяки його працьовитості, нескінченному терпінню, нелюдській мужності й невгасаючому оптимізму ця мрія збулася, хоча й двадцять вісім років через.

Роман «Життя й дивні пригоди Робинзона Крузо» приніс англійському письменникові Даниелю Дефо світову популярність.

Це розповідь про людину, що зазнав катастрофи біля незаселеного острова й виявився наодинці із природою й самим собою, але не розгубився й не здичавів на самоті. Необжитий куточок землі він перетворив в упоряджену, квітучу плантацію. З яким поетичним натхненням Дефо описав боротьбу за життя свого героя, його працьовитість і спритність.

Саме творча діяльність Робинзона стала ключем до успіху. Він ретельно вивчив острів, його клімат, тваринний і рослинний мир. Він перетворився в рибалку й мисливця, а згодом - у хлібороба, скотаря, ремісника. Недостачу знань і вмінь Робинзон заповнив ретельністю й наполегливістю й у результаті завжди досягав поставленої мети.

Практично щомиті життя на острові Крузо був зайнятий працею: будував, майстрував, вирощував. Він не задовольнявся досягнутим, завжди шукав щось нове, винаходив, удосконалював свої знання й навички. І його творча праця принесла добрі плоди.

У своєму романі Даниель Дефо оспівує людини як вінець утвору природи, його силу духу й творчу діяльність розуму, цілеспрямованість і любов до праці.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе