А. С. Грибоєдов «Горі від розуму»

Час: його герой і антигерой. "Горе від розуму" як політична комедія

(продовження)

Зупиниться він на досягнутому? Зрозуміло, немає. Расчетливо й холодно набирає Молчалин силу. Уже він-те не потерпить на своєму шляху Чацкого - божевільного мрійника, ниспровергателя основ! Молчалин страшний саме своєю найглибшою аморальністю: той, хто готовий винести будь-які приниження в боротьбі за владу, багатство, силу, дійшовши "до ступенів відомих", буде не тільки сам принижувати, але й знищувати. Саме молчалины, ідеал яких "і награжденья брати, і весело пожити", стануть, як пророчо передбачав Грибоєдов, стовпами суспільства. Після повстання декабристів на них буде опиратися нова влада: тому що вони слухняні, тому що вище всього влада цінує саме їх "таланти" - "помірність і акуратність". Грибоєдов першим у російській літературі XIX століття показало "зайвої людини" (термін А. И. Герцена), механізм його появи в суспільстві. Чацкий - перший у цьому ряді. За ним - Онєгін, Печорин, Бельтов, Рудин. Можна уявити собі подальшу долю такого героя в суспільстві. Найбільш імовірні для нього два шляхи: революційний і обивательський. Чацкий міг би бути серед тих, хто вийшов 14 грудня на Сенатську площу, і тоді життя його була б вирішена на 30 років уперед: принявшие участь у змові повернулися з посилання тільки після смерті Миколи I в 1856 році. Але могло бути й інше - непереборна відраза до "мерзенностей" російського життя зробилася б його вічним блукачем на чужій землі, людиною без Батьківщини. І тоді - туга, отчаянье, жовчність і, що найстрашніше для такого героя-борця й ентузіаста" - змушене ледарство й бездіяльність

По книзі: Монахова О. П., Малхазова М. В. Російська література XIX століття. Ч.1. - М.-1994.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе