Дурень дурневі ворожнеча


Знаменитий (культовий, як тепер люблять говорити) роман Сашка Соколова зветься "Школа для дурнів". А ми пропонуємо вам сьогодні урок в "Школі про дурнів". Слово дурень - саме, мабуть, безневинне з лайливих позначень дурної, тупої людини - породило масу крилатих фраз, прислів'їв і приказок, стійких сполучень, фразеологізмів, широко розповсюджених у розмовному мовленні. Дурень буває й набитий , і відспіваний, і стоеросовий, і круглий, і закінчений... Дурня можна валяти, а можна й залишити когось у дурнях, і самому в дурнях залишитися, коли трапляється не на дурня напасти, говорять також і без дурнів, шукай дурня й знайшов дурня...

Коли серед загальної розмови раптово наступає глибоке мовчання, то зауважують: "Дурень народився"... Бажаючи підкреслити, що якийсь факт відомий усім, ми викликуємо: "Так це й дурень знає!". Зміст цих фразеологічних зворотів у цілому зрозумілий, але походження деяких сполучень вимагає спеціального екскурсу в їхню історію. Почнемо з дурної етимології.

"Етимологічний^-етимологічний-історико-етимологічний словник сучасної російської мови" П. Я. Черних указує на не цілком ясне походження спільнослов'янського кореня - дурок-, відзначаючи при цьому, що саме слово дурень як загальний іменник з'явився в писемних пам'ятках не раніше XVII століття, а прізвисько дурень відомо з XV. При всьому різноманітті припущень про споріднення слов'янського дурня із грецькими, литовськими, давньоіндійськими й проч.

коріннями, найбільш переконливої виглядає точка зору про зв'язок спільнослов'янського дурниця з дути (дути) (Порівн. російське діалектне дутик - пихата, гордовитий людина; просторічне дутися - гніватися, у говорах - бундючитися). "Етимологічний словник російської мови" М. Фасмера дає тільки одне, діалектне, значення слова дурень - гарбуз, можливо, що з'явився в результаті контамінації слів Диня й бУрак. Тепер про фразеологізми. Вираження без дурнів звичайно прийнято відносити до «більярдного» мові. У деяких різновидах гри в більярд було потрібно покласти в лузи певна кількість куль. Зараховувалися й кулі, що випадково вкотилися в лузи.

Такі кулі називалися дурнями. Деякі гравці віддавали перевагу таким кулям не зараховувати, грали "без дурнів". Згодом це вираження стало загальновживаним. Однак, як видно, зворот без дурнів має більше давню історію й народився він під зводами царських палат Московського кремля. Коли при царському дворі збиралися родовиті бояри "думати государеву думу", приймати серйозні рішення, такі засідання проходили, так сказати, "при закритих дверях", без дурнів, тобто блазнів і вертушок, які розважали бояр.

Тепер стає зрозумілим значення вираження, воно значить: "без блазнів", тобто з усією серйозністю, без жартів. А от походження вираження залишити в дурнях (поставити кого-небудь у дурне положення) цілком прозоро: воно прямо пов'язане з картковою грою в дурні. Дурень дурнем говорять про дуже дурну, тупу людину або про те, хто виявився в дурному, неспритному, смішному положенні. Вираження побудоване по моделі компаративно-тавтологічного сполучення, реалізованої в мові у вигляді безлічі сталих словосполучень типу матрац матрацом, колода колодою й т.п. А от закінченим дурнем може називатися тільки вкрай нерозумний, безнадійно дурна людина.

Вираження - калька із французького "un sot acheve". Синонімами цього фразеологізму можна вважати вираження заплішений дурінь і відспіваний дурень, хоча в останньому випадку треба мати на увазі, що прикметник відспіваний (етимологічно пов'язане з відспівати) надає сполученню особливе експресивне значення: "зовсім пропащий, страшенний", "викреслений зі списку гідні життя людей". Фразеологізм валяти дурня відомий у двох значеннях: 1. Причинятися нерозуміючим, дурним; блазнювати, дуріти й 2.

Ледарювати, праздно проводити час. На думку В. М. Мокиенко, автора книги "У глиб приказки" (Київ, 1989), споконвічним для цього звороту є саме друге значення, пов'язане з дитячою іграшкою-неваляшкой, що звичайно представляла собою Иванушку-Дурачка (ваньку-встаньку), якого й намагаються повалити під час гри. А значення "блазнювати, дуріти, жартувати", "причинятися дурним", "надходити не так, як треба" розвилося у вираження валяти дурня під враженням безглуздості такого заняття для дорослої людини.

Зворот увібрав їх у себе лише після формального зближення зі сполученнями типу ламати (корчити, будувати, грати) блазня (клоуна, блазня). Завершуючи розмову про плідність дурня в російської фразеології, згадаємо й рядка з пісні Булата Окуджави: "Дурнем бути вигідно, / Але дуже не хочеться..."

Если домашнее задание на тему: » Дурень дурневі ворожнеча оказалось вам полезным, то мы будем вам признательны, если вы разместите ссылку на эту сообщение у себя на страничке в вашей социальной сети.