«Історія закордонної літератури XIX століття» Американський романтизм. Фенимор Купер. едгар По

Умови розвитку американської літератури першої половини XIX століття. Американський романтизм розвивався в першій половині XIX століття. Він з'явився відгуком на події, пов'язані з американською революцією 70-х років XVIII століття й французькою революцією 1789-1794 років. В історії країни перша половина XIX століття - це період становлення молодої буржуазної республіки - Сполучених Штатів Америки, що одержала перемогу у війні за незалежність. Перемога ця була завойована завдяки героїчним зусиллям народних мас, однак скористалися нею у своїх інтересах великі землевласники й промисловці. У зв'язку з тим, що в результаті американської буржуазної революції не були дозволені найважливіші питання в житті країни - питання про землю й про рабство, вони продовжували залишатися в центрі уваги американського суспільства на всьому протязі XIX століття. Народ був обманутий у своїх очікуваннях землі, волі й рівності.

У країні відбувалася боротьба фермерів проти великих землевласників. Рух фермерів за аграрні реформи являло собою прогресивне явище в історії Америки першої половини XIX століття. Після війни за незалежність і утворення США розвиток країни здійснювалося по двох основних напрямках: на Півночі швидкими темпами розвивалося капіталістичне виробництво, на Півдні було збережено й узаконене рабство. Інтереси промислової Півночі й плантаторско-рабовласницького Півдня постійно зіштовхувалися. Протиріччя між Півднем і Північчю загострилися у зв'язку з боротьбою за землю. Фермери й великі землевласники північних штатів спрямовувалися на землі західних районів країни, на які претендували й плантатори-південці.

З боротьбою за землю, за освоєння Заходу зв'язаний процес витиснення індійських племен з їхніх споконвічних земель. Колонізація супроводжувалася винищуванням індіанців. На всьому протязі XIX століття в країні велися індійські війни. В американській літературі першої половини XIX століття відбилися істотні явища життя країни. Значних успіхів американський романтизм досягає в період 30-х років XIX століття.

Видне місце в літературі того років займають Фенимор Купер і Вашингтон Ирвинг. Творчість цих письменників відбило характерні риси американського романтизму на ранньому етапі його розвитку. Ирвинг і Купер у початковий період своєї творчості були натхненні ідеями американської революції й боротьби за незалежність; вони розділяли оптимістичні ілюзії щодо винятковості умов розвитку США, вірили в їхні безмежні можливості. Це було пов'язане з тим, що в перші десятиліття XIX століття протиріччя американського капіталізму виявилися ще недостатньо чітко, робочий рух і боротьба проти рабства ще тільки починали розвиватися. Разом з тим у творчості ранніх романтиків уже цілком виразно звучать настрою невдоволення широких народних мас, викликані нелюдськістю й жорстокістю капіталістичних порядків, спрямованих на пограбування народу, діяльністю великих промисловців, фінансистів, плантаторів. Творчість ранніх романтиків перегукується з демократичною літературою XVIII століття.

Кращим творам Купера й Ирвинга властиві антикапіталістичні тенденції. Однак їхня критика буржуазної Америки багато в чому обмежена й ведеться з позицій американської буржуазної демократії. Саме цим пояснюється той факт, що сучасної їм Америці з капіталістичними порядками, що міцно затверджуються в її житті, романтики прагнуть протиставити патріархальні форми життя, идеализируемие ними вдачі й звичаї колишніх часів. Об'єктивно в цьому виявився консервативний характер їхньої романтичної критики. Але велике позитивне значення мали створені ними образи сильних, шляхетних і мужніх людей, протипоставлених корисливим буржуазним ділкам і користолюбцям. Поетизація людини, що живе на лоні незайманої й могутньої природи Америки, поетизація його мужньої боротьби з нею становить одну з характерних рис раннього американського романтизму. Одним з перших представників романтизму в американській літературі був Вашингтон Ирвинг ( 1783-1859).

У своїх ранніх гумористичних новелах і нарисах Ирвинг виступив із критикою буржуазної корисливості й протиріч буржуазного прогресу ("Диявол і Том Уокер", "Шукачі скарбів"); він висловлювався проти винищування індійських племен. Чудовий майстер гумору, В. Ирвинг у своїй знаменитій "Історії Нью-Йорка від створення миру, написаної Никербо-Кером" (1809) у тонах м'якої іронії відтворить картини життя й побуту Нью-Йорка XVIII сторіччя.

Для ранньої творчості Ирвинга досить характерне протиставлення идеализируемой їм старовини картинам життя сучасної Америки ("Рип Ван-Винкль", "Легенда сонної долини"). Важливе місце у творчості Ирвинга належить елементам фантастики, що тісним образом переплітається в його добутках з фольклорною традицією. Більше пізні речі Ирвинга (сб. оповідань "Астория, або Анекдоти з історії одного підприємства по ту сторону Скелястих гір", 1836) значно уступають його добуткам раннього років. У них виявилися консерватизм і антидемократичні настрої письменника.

Пізній Ирвинг виступав із прославлянням буржуазного підприємництва й колонізаторської політики правлячих кіл США. Подібна еволюція була характерна для американських романтиків. Навіть у творчості найбільшого романіста першої половини XIX століття - Фенимора Купера, що відбило у своїх романах процес капіталізації країни, історію колонізації й винищування індійських племен (цикл романів про Шкіряну Панчоху), у ряді випадків проявляються консервативні тенденції. У міру розвитку капіталістичних відносин у країні й поглиблення класових протиріч із усією очевидністю виявилася неспроможність надій на здійснення принципів рівності й волі в умовах буржуазної республіки.

У творчості письменників-романтиків пізнього періоду ( 50-е роки) переважними стають настрої розчарування й невір'я в майбутнє (е. По). Найбільш значними й характерними фігурами американського романтизму на ранньому й пізньому етапі його розвитку є Джеймс Фенимор Купер і едгар По. Джеймс Фенимор Купер ( 1789-1851). Купер одним з перших в американській літературі XIX століття виступило з різкою критикою капіталістичної Америки. У своїх романах він створив широку панораму життя країни, у яскравих художніх образах відбив процес її капіталізації, розповів про самовіддану боротьбу індійських племен проти колонізаторів. Купер сприяв твердженню жанру історичного роману в американській літературі.

У світовій літературі його ім'я по праву коштує поруч із ім'ям Вальтера Скотта. Однак романи Купера "зовсім самобутні й, крім високої художньої вартості, не мають нічого загального з романами Вальтера Скотта, хоча, втім, і були їхнім результатом у змісті історичної послідовності розвитку новітньої літератури"1.

За своїм характером творчість Купера відрізняється від творчості романтика е. По, сучасником якого він був.

Демократичні симпатії Купера, його гуманізм не мають нічого загального із властивим е. По песимізмом і невір'ям у людину. Виступаючи із критикою американського буржуазного суспільства, розкриваючи його ворожість простій людині, Купер прославляє сміливість і мужність, стійкість і шляхетність простих людей. Демократизм Купера підкреслював у своїх висловленнях про нього В.

Г. Бєлінський.

Високо цінували Купера такі видатні письменники, як Бальзак, Ж. Санд, Теккерей. Життя й літературна діяльність. Купер народився й виріс у сім'ї великого землевласника Він учився в Иельском університеті, але не закінчив курсу й надійшов у флот. П'ять років ( 1806-1810) провів Купер у плаванні, а потім, вийшовши у відставку, оселився у своєму маєтку Куперстаун і присвятив себе літературної діяльності. Перший роман Купера "Шпигун" був опублікований в 1821 році; він приніс авторові широку популярність і визнання. За своє життя Купер написало велику кількість добутків, які по їхній тематиці можуть бути розділені на кілька циклів: історичні романи, морські романи, романи про боротьбу індійських племен. В історичних романах ("Шпигун", "Лайонель Линкольн", "Два адмірали", "Браво", "Гейденмауер, або Бенедиктинци" і інших) Купер звертається до подій американської війни за незалежність, а також до історичного минулого європейських держав і критикує феодальні порядки. У морських романах ("Пірат", "Лоцман", "Червоний корсар"), що відбив враження, отримані Купером під час його служби у флоті, велике місце займає пригодницький елемент. Однак у цілому романи цього циклу уступають іншим творам Купера в значущості й актуальності поставлених у них проблем Найбільше визнання одержали романи "індійського циклу" ("Піонери", "Останній з могікан", "Прерія", "Слідопит" і "Звіробій"), відомі під загальною назвою романів про Шкіряну Панчоху. Поставлена в цих романах тема боротьби волелюбних індійських племен проти колонізаторів, чудові образи простих людей, індіанців і білих, залучили до романів даного циклу особлива увага й симпатії широких читацьких кіл і передової критики. В історію світової літератури Купер увійшов насамперед як автор романів про Шкіряну Панчоху. Три періоди варто виділити у творчому шляху Фенимора Купера. Перший період: 1821-1826 роки; другий період: 1826-1833 роки; третій період: 1833-1850 роки. Така періодизація відповідає змінам у поглядах письменника, у його світогляді, що зробив визначальний вплив на характер його добутків. Перший період творчості. У перший період своєї літературної діяльності Купер виступив як письменник, що цілком розділяв властиві американської буржуазної демократії ілюзії відносно особою місії Америки в історії людства У ці роки він вірить у можливість здійснення ідеалів американської революції й виступає з вихвалянням американської дійсності. Переконаний у блискучих перспективах і можливостях США, Купер протиставляє їхнє сьогодення феодальним порядкам, звичаям і вдачам, що панували протягом багатьох століть у європейських країнах, підкреслює блискучі переваги республіканського ладу перед монархічним. Критичний елемент у ранніх романах Купера ("Шпигун", 1821, "Лоцман", 1823) ще незначний. З більшою наснагою прославляє Купер у цих романах американську революцію, що є для кожного американця "удень народження його націй", ерою, "коли розум і здоровий глузд почали займати місце звичаю й феодальних порядків у керуванні долями народів" ("Лоцман"). Роман "Шпигун" - найбільш характерний добуток першого періоду. Описані в ньому події ставляться до 1780 року, тобто до періоду війни за незалежність. В образі центрального героя - рознощика товарів Гарвея Бирча - Купер прославляє простих людей, самовіддано службовців справі незалежності своєї батьківщини. Бирч стає розвідником американського командування. Однак про це нікому, крім головнокомандуючого американською армією Вашингтона, невідомо. Бирч веде подвійну гру, домагаючись довіри англійців і виступаючи в ролі англійського шпигуна, для того щоб його діяльність американського розвідника залишилася втайне. Гарвей Бирч виявляється в скрутному стані; йому важко переносити глузування, образи й підозріле відношення співвітчизників, але заради незалежності батьківщини Бирч іде на все. Простого, скромного й непомітного рознощика Купер протиставляє у своєму романі тим, хто використовував війну заради особистого збагачення й здійснення своїх корисливих мет Демократичні симпатії письменника сполучаються в романі з явною ідеалізацією представників американського командування й установлюваних ними порядків. Кращими романами першого періоду є романи "індійського циклу". З п'яти романів про Шкіряну Панчоху в ці роки були написані два - "Піонери" і "Останній з могікан". Обоє ці добутки свідчать про прагнення письменника використовувати форму пригодницького роману для розкриття проблем соціального й політичного характеру. Саме в цих романах, що оповіда

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе