Мистецтво — художній аналіз. Література XIX століття

В образотворчому мистецтві в першу чверть XIX століття (архітектура, живопис, скульптура) не спостерігається такого розквіту, як у художній літературі, але все-таки й у ньому намечаются зрушення, що відбивають складну суспільну обстановку того часу й боротьбу ідейних плинів

Найбільш значними були в цей час досягнення архітектури. Характерним для неї стилем є класицизм, у своєму розвитку приведший до стилю «ампір»; останній і одержав у цей період найбільше поширення. Ампір - стиль величних будівель із колонадами. Видатними архітекторами цього часу були Воронихин, що побудував Казанський собор у Петербурзі, і Захаров, автор проекту будинку Адміралтейства. (Даний матеріал допоможе грамотно написати й по темі Мистецтво. Короткий зміст не дає зрозуміти весь зміст добутку, тому цей матеріал буде корисний для глибокого осмислення творчості письменників і поетів, а так само їхніх романів, повістей, розповідей, п'єс, віршів) У Москві, під Москвою й у провінції багато будинків було побудовано в стилі класицизму й ампіру кріпаками архітекторами

Значно бідніше живопис цієї пори, особливо першому двох десятилітті

У першу чверть XIX століття виступає А. Г. Венецианов, спочатку портретист, в 20-х роках ставший «батьком російського жанру», тобто побутових сцен («Гумно», «На ріллі» і ін.). Ідучи від сентименталізму до реалізму, він став родоначальником цілої школи в росіянці живопису

Видатним художником був Кипренский, романтик по напрямку. Він намалював прекрасний, виконаний у романтичному дусі портрет Пушкіна (1827).

В 20-х роках чудовим портретистом і жанристом був В. А. Тропінін, що відбувався із кріпаків. Він написав один з найбільш схожих портретів Пушкіна. Тропінін відрізняється від Венецианова тематикою: Венецианов зображував селян і селянський побут, Тропінін - дрібний міський люд («Гітарист», «Мереживниця»).

Зі скульптури тільки два пам'ятники того часу виявилися й художньо коштовні й задовольняли цивільному почуттю сучасників. Це пам'ятник Суворову (1801) у Петербурзі й Минину й Пожарському (182б'| у Москві, обоє в классицистическом стилі

Зароджується великий інтерес до музики не тільки в середовищі дворянства, але й серед купецтва, служивої інтелігенції, чиновництва, міщан. Великого розквіту досягає в першу чверть XIX століття романс і пісня, засноване на народних мелодіях. Видатні образні в цій області створили композитори А. Н. Аляб'єв («Соловей»), А. Е. Варламов («Червоний сарафан» «Метелиця»), А. Л. Гурилев («Назарі мрячної юно сти», «Дзвіночок»). Плідно був вплив Пушкіна на розвиток музики, зв'язаної зі словом: романсу, пісні, а потім і опери. В області оперної творчості працював А. Н. Верстовский. Виступав! у цю пору й творець національної російської школи в музиці - М. И. Глинка (романс «Не спокушай мене без нестатку». 1825, російська пісня «Ах ти, душечка, червона дівиця», 1826) Але його знамениті опери «Іван Сусанін» (1836) і «Руслан і Людмила» (1842) з'являються вже в наступну чверть століття

В області театру йде та ж боротьба різних напрямків, що й у літературі. На сцені театрів ставляться й трагедії класицизму, і п'єси сентиментального характеру, і п'єси романтичні

Характерною рисою російського театру цього часу є тісний зв'язок драми й опери. В оперу включалися розмовні діалоги, а драматичні спектаклі містили в собі багато музичних вставок-увертюри, хори, пісні, арії, куплети, балетні номери

Театри були не тільки в Петербурзі й Москві, але й в інших містах і в садибах багатих поміщиків. Грали на сценах приватних театрів кріпосні артисти. Ставилися оперно-балетні спектаклі, комічні опери, комедії. Серед акторів, кріпосних людей, було чимало видатних майстрів сценічного мистецтва. Із кріпосних людей вийшов знаменитий актор М. С. Щепкин (1788-1863), основоположник реалізму в російському акторському мистецтві. Видатною кріпосною акторкою була П. И. Жемчугова. Багато й інших талановитих акторів висунуло в цей час кріпосне селянство

Театр займав важливе місце в суспільному й культурному житті початку XIX століття: кращими своїми п'єсами й грою найвизначніших акторів театр виховувало глядачів, піднімав патріотичний дух у дні Вітчизняної війни 1812 року.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе