«Послухайте!» — Маяковський Володимир Володимирович

Вірш написаний в 1914 році. Тема: філософська лірика. Акцентний вірш із перехресним римуванням. Вірш починається проханням, зверненої до читачів: «Послухайте!» ліричний герой намагається звернути увагу на хвилюючу його проблему. Це звучить як скарга на людську байдужість. Поет як би сперечається з уявлюваним опонентом, намагається переконати його у своїй правоті. Лад мови такий, який буває, коли ведуть гостру дискусію. Ліричного героя не розуміють, але він гарячково шукає аргументи, переконливі доводи. Вірш складається тільки з окличних і питальних речень. Це вказує на важливість поставленого питання: «Адже, якщо зірки запалюють - значить це кому-небудь потрібно!» лірично герой створює образ «когось», через нього виражаючи свої власні переживання. Сама зірка - це метафора. Це те, із чим стає на страшно, для чого можна пройти через будь-які перешкоди, навіть «увірватися до бога». Вона необхідна як сенс життя. Також нам указують на значимість цього чуда для одних («називають перлиною») і байдужність у газу інших («плевочки»).

Портрет Бога в Маяковського складається лише з однієї деталі. Це «жилава рука». Бог для нього це великий трудівник. Тим самим він олюднює цей образ

Фантастика у вірші сполучається з вірогідністю психологічних деталей («Боїться, що спізнився», «плаче», «ходить тривожний, але спокійний зовнішньо»). Людина робить своє чудо, домігшись запалювання зірки. Але й це чудо зображується повсякденним, що відбувається щовечора. Вірш завершується тим же питанням, що й на початку. Але цього разу він звучить упевнено. Так що це тепер скоріше більше твердження, ніж питання

Аналіз підготувала для Вас Strange.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе