Рецензія до повісті Сорочинская ярмарок — художній аналіз

«Сорочинская ярмарок» надрукований в 1831 році, у першій книжці «Вечорів». Повість вчерне була написана на початку 1830 року, а завершена лише в 1831 році. Дата, поставлена в другому виданні «Вечорів» - «1829», - може ставитися тільки до самого початку роботи над повістю

«Сорочинская ярмарок» у великому ступені, чим інші повісті циклу, пов'язана із традиціями української літератури. У повісті відчутний вплив комедії В. А. Гоголя «Простак, або Хитрість жінки, перехитрована солдатом». Відносини персонажів комедії - Романа, Параски й дяка, їхні характеристики, смішні положення, у які вони попадають (наприклад, сцена невдалого побачення Параски з дяком, близька сцені побачення Хиври з поповичем в «Сорочинской ярмарку»), побутовий колорит п'єси - все це свідчить про зв'язок повести Гоголя з комедією його батька. Слід зазначити, що в листі до матері від 30 квітня 1829 року Гоголь просив вислати йому «Простака».

Про близькість повести до української літератури говорять і епіграфи до «Сорочинской ярмарку», узяті здебільшого з комічної поеми И. П. Котляревского «енеида» (до гл. II Г, IV, VIII), а також з комедій Гоголя-Батька «Простак...» і « Собака-Вівця» (до гл. II, VI, VII, X) і з байки Гулака-Артемівського «Пан і собака» (гл. XII).

У повісті широко використані мотиви українського фольклору, народні легенди й казки про чорта, вигнаному з пекла, про пошуки чортом свого майна й т.п. (див. М. Драгоманів, Малоросские народні перекази й розповіді, Київ, 1876).

Деякі епіграфи повести сходять до українських народних пісень (гл. I, V, IX, XI, XIII).

Джерела:
Н. В. Гоголь Зібрання творів у семи томах. Тім перший. За редакцією С. И. Машинского, Н. Л. Степанова, М. Б. Храпченко. Видавництво : Художня література. Москва. 1966 рік

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе