Смирнов – Міф як дискурс


А. В. Смирнов МІФ ЯК ДИСКУРС (Змісти міфу: міфологія в історії й культурі. Збірник на честь 90-летия професори М.

И. Шахновича. - Спб.

, 2001) 1. Однієї з найважливіших особливостей міфу є його здатність організовувати мислення. У цьому випадку ми рассмотриваем поняття міфу стосовно до первісного мислення. Міф у такому аспекті, за аналогією з К. Леви-Стросом, ми будемо називати не міфом, а Міфом. До характеристик Міфу можна віднести його статичність (тобто відсутність розвитку протягом тривалих історичних періодів) і замкнутість (неможливість впливу на нього зовнішніх «» факторів, щообурюють,).

Більше того, слід зазначити, що Міф - це один з перших способів функціонування мови. 2. Необхідно, однак, відзначити, що згодом мова стала функціонувати не у формі міфу, а у формі дискурса, що супроводжувалося розпадом міфу й появою того, що в цей час називається «міфологією», що становили «міфи», що несуть зовсім інші функції. 3. Інтерес представляє питання про те, яким образом замкнутий міф первісного суспільства змінився набором «міфів», або, при більше широкій постановці проблеми, яким образом мова почала функціонувати у формі дискурса. Проблема полягає в тім, що в структурі міфу не закладена можливість розвитку ні його самого, ні первісного суспільства в цілому, хоча готівка культури й можливість її розгляду як дискурсивної практики свідчить про факт такого розвитку. 4.

Відповідно до подань М. Фуко - основоположника теорії дискурса - формація дискурса забезпечує можливість його розвитку й, в остаточному підсумку, заміни однієї дискурсивної формації на іншу. Причиною цього є наявність розривів у дискурсе й спроби їхнього заповнення в ході здійснення дискурсивних практик. Тому для з'ясування причин зміни Міфу дискурсом необхідно виявити дискурсивну структуру в додискурсивной стадії існування мови. 5.

Один з варіантів рішення подібного завдання можливо одержати при використанні підходу К. Леви-Строса до вивчення Міфів. Якщо розглядати кожний Міф як елементарну одиницю в системі Міфів (аналогічно соссюровскому розгляду фонеми, що здобуває значимість лише в системі інших фонем), кожний з яких має значимість лише в порівнянні з іншими Міфами, подібна система Міфів у своєму функціонуванні може придбати розмірність дискурса.

6. Дане питання є ключовим: якою структурою володіють система Міфів (тобто структурою Міфу або структурою дискурса)? Саме дискурсивна розмірність системи Міфів, на наш погляд, забезпечує перехід від Міфу до дискурсу при певному рівні її розвитку, що аналогічний тому ж самому рівню розвитку дискурса, при якому відбувається зміна дискурсивних формацій. Тобто перехід від міфологічної стадії розвитку мови до дискурсивного споконвічно закладений у структурі первісного мислення. 7. Подібна стратегія застосовна й до сучасних язикових вишукувань, наприклад, при розгляді Л.

Витгенштейном язикових ігор. Кожна з елементарних язикових ігор може бути сприйнята як елементарна міфологічна одиниця, що охоплює всю тотальность прагматичної діяльності, для здійснення якої дана язикова гра й призначена. Однак якщо розглядати мову як сукупність елементарних язикових ігор, з'ясовується, що мова функціонує за законами, зовсім відмінним від законів, по яких побудована логічна гра.

Джерело тексту - .

Если домашнее задание на тему: » Смирнов – Міф як дискурс оказалось вам полезным, то мы будем вам признательны, если вы разместите ссылку на эту сообщение у себя на страничке в вашей социальной сети.