Споконвіку російська лексика<

ФОРМУВАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ЛЕКСИКИ Споконвіку російська лексика

Споконвіку російська лексика по своєму походженню неоднорідна: вона складається з декількох нашарувань, які розрізняються часом їхнього утворення. Самими древніми серед споконвіку російських слів є индоевропеизми - слова, що збереглися від епохи індоєвропейської язикової єдності. По припущеннях учених, в V-IV тисячоріччях до н.е. існувала найдавніша індоєвропейська цивілізація, що поєднувала племена, що жили на до вільно великої території. Так, по дослідженнях одних лінгвістів, вона простиралася від Волги до Єнісею, інші вважають, що це була балкано-дунайська, або південно-росіянка, локалізація [Див. також нову теорію прабатьківщини индоевропейцев Гамкрелидзе Т. В., Іванов В. В. Індоєвропейська мова й индоевропейци. Реконструкція й історико-типологічний аналіз прамови й протокультури. Тбілісі, 1984]. Індоєвропейська язикова спільність дала початок європейській і деякій азіатській мовам (наприклад, бенгальському, санскриту). До індоєвропейської прамови-основі сходять слова, що позначають рослини, тварин, метали й мінерали, знаряддя праці, форми господарювання, види споріднення й т.д.: дуб, лосось, гусак, вовк, вівця, мідь, бронза, мед, мати, син, дочка, ніч, місяць, сніг, вода, новий, шити й ін. Інший шар споконвіку російської лексики становлять слова спільнослов'янською, успадкованою нашою мовою зі спільнослов'янського (праслов'янського), що послужили джерелом для всіх слов'янських мов. Ця мова-основа існувала в доісторичну епоху на території межиріччя Дніпра, Бугу й Вісли, заселеної древніми слов'янськими племенами. ДО VI-VII вв. н.е. спільнослов'янська мова розпалася, відкривши шлях до розвитку слов'янських мов, у тому числі й давньоруського. Спільнослов'янські слова легко виділяються у всіх слов'янських мовах, спільність походження яких очевидна й у наш час. Серед спільнослов'янських слів дуже багато іменників. Це насамперед конкретні іменники: голова, горло, борода, серце, долоня; поле, гора, ліс, береза, клен, віл, корова, свиня; серп, вила, ніж, невід, сусід, гість, слуга, друг; пастух, пряля, гончар. Є й абстрактні іменники, але їх менше: віра, воля, провина, гріх, щастя, слава, лють, думка. З інших частин мови в спільнослов'янській лексиці представлені дієслова: бачити, чути, рости, брехати; прикметники: добрий, молодий, старий, мудрий, хитрий; числівники: один, два, три; займенники: я, ти, ми, ви; займенникові прислівники: там, де, як і деякі службові частини мови: над, а, і, так, але й т.д. Спільнослов'янська лексика нараховує біля двох тисяч слів, проте цей порівняно невеликий лексичний запас становить ядро російського словника, у нього входять найбільш уживані, стилістично нейтральні слова, використовувані як в усної, так і в письмовому мовленні. Слов'янські мови, що мали своїм джерелом древня праслов'янська мова, по звуковим, граматичним і лексичн особливостям відокремилися в три групи: південну, західну й східну. Третій шар споконвіку російських слів складається зі східнослов'янської (давньоруської) лексики, що розвилася на базі мови східних слов'ян, однієї із трьох груп древніх слов'янських мов. Східнослов'янська язикова спільність зложилася до VII-IX вв. н.е. на території Східної Європи. До племінних сполучників, що обитали тут, сходять російська, українська й білоруська народності. Тому слова, що залишилися в нашій мові від цього періоду, відомі, як правило, і в українському, і в білоруських мовах, але відсутні в мовах західних і південних слов'ян. У складі східнослов'янської лексики можна виділити: 1) назви тварин, птахів: собака, білка, галка, селезень, снігур; 2) найменування знарядь праці: сокира, клинок; 3) назви предметів домашнього побуту: чобіт, ківш, скринька, рубль; 4) назви людей за професією: тесля, кухар, швець, мірошник; 5) назви поселень: село, слобода й інші лексико-семантичні групи. Четвертий шар споконвіку російських слів становить властиво російська лексика, що сформувалася після XIV в., тобто в епоху самостійного розвитку російської, української й білоруської мов. У цих мовах уже є свої еквіваленти для слів, що належать властиво росіянці лексиці. Порівн. лексичні одиниці: властиво росіяни українські белорусскиегрустний дуже потрібно смородина друкар сумний дуже потрiбно порiчки друкар сумни вельмi потребна паречкi друкар Властиво росіяни слова виділяються, як правило, похідною основою: муляр, листівка, роздягальня, спільність, втручання й під. Варто підкреслити, що в складі властиво російської лексики можуть бути й слова з іншомовними коріннями, що пройшли шлях російського словотвору й обростили російських суфіксі
в, префіксами: партійність, безпартійний, агресивність; лінійка, чарка, чайник; слова зі складною основою: радіовузол, паровоз, а також безліч складноскорочених слів, що поповнили нашу мову в XX в.: МХАТ, ліспромгосп, стінгазета й ін. Споконвіку російська лексика й зараз продовжує поповнюватися словами, які створюються на базі словотворчих ресурсів мови, у результаті найрізноманітніших процесів, характерних для російського словотвору. Розенталь Д. е., Голуб И. Б., Теленкова М. А. Сучасна російська мова. М.: Айрис-Пресс, 2012 Думки й коментарі по актуальних проблемах сучасної російської мови, про реформу утворення й ЕГе, матеріали про реформу російської орфографії - у розділі

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе