ТЕМА ТОЛЕРАНТНОСТІ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

У ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЕВІ Російська сучасна література. Методичні розробки уроків учитель російської мови й літератури, СОШ № 648 Колпинского району Санкт-Петербурга Форма: тест-вікторина з короткими повідомленнями й коментарями учнів і вчителя. Презентація>.

Тема толерантності в російській літературі: тест-вікторина з коментарями 1. Вступне слово вчителя. Темою нашого заняття сьогодні знову будуть питання толерантності. Ми продовжимо розмову на цю тему, випливаючи по сторінках російської літератури. Адже література - дзеркало життя, у ній знайшли відбиття всі скільки-небудь важливі питання, що хвилювали наших співвітчизників протягом багатьох століть, у тому числі й питання толерантності. Окремі учні виконували індивідуальні завдання - розглядали питання толерантності в різних літературних творах, вони будуть доповнювати відповіді й коментувати їх.

Іншим пропонується згадати зміст запропонованих добутків і спробувати знайти правильну відповідь на отримане завдання. 2. Перш ніж залучити ваша увага до змісту добутків, давайте відповістимо на запитання: хто пам'ятає, що таке толерантність? 3.

(відповіді учнів, що доповнюють один одного) 4. Приступаємо до відповідей на питання вікторини. Вони будуть у звичній для вас формі, формі тестування з вибором відповіді. У якому з добутків давньоруської літератури розповідається про подорож російського купця в Індію?

Як відбилися в ньому питання толерантності? А) «Повчання моїм дітям» Володимира Мономаха Б) «Житіє протопопа Авакума, написане їм самим» В) «Ходіння за три моря» Панаса Нікітіна Г) «Слово об полицю Игореве» Коротка відповідь: «Ходіння за три моря» Панаса Нікітіна. Він був російським купцем і зробив подорож в Індію й по Індії. Крім комерційних інтересів, його залучало багато чого в чужій країні: характери людей, їхній спосіб життя, такий несхожий на життя російських людей, природа Індії, клімат, тваринний мир, рослинність, національні традиції, вірування.

Російський купець, а згодом автор шляхових записок, названих по традиціях давньоруської літератури - ходінням - із глибокою повагою ставився до життя чужого народу, і саме це дозволило йому знайти в Індії теперішніх друзів. У цьому й виявилася толерантність Панаса Нікітіна (Більше докладний виступ учня - > див. Додаток 1). Хто з відомих російських поетів ХIХ століття, виявляючи цікавість до життя не тільки своїх співвітчизників, але й інших народів, написав добутку, у яких ясно проглядається ідея толерантності? Вона відбилася вже в назвах добутків: «Пісні Західних слов'ян», «Наслідування Корану», поема «Цигани» і ін.

Як у заголовку одного з добутків поетові вдалося виявити особливу чуйність до релігійної святині інших народів? А) А. С. Пушкін Б) М. Ю.

Лермонтов В) Н. А. Некрасов Г) Ф.

И. Тютчев Коротка відповідь: Це, звичайно ж, А. С. Пушкін. ПРО «всесвітню чуйність» А. С.

Пушкіна говорив чудовий російський письменник, тонкий знавець психології людини Ф. М. Достоєвський 8 червня 1880 року на врочистому засіданні Суспільства аматорів російської словесності, присвяченому великому поетові, якому були доступні духовні цінності народів і Заходу, і Сходу. Особливу чуйність виявив Пушкіна в назві циклу «Наслідування Корану». По суті справи він зробив поетичний переклад декількох сур (глав) Корана, цієї головної книги мусульман, що Пушкін читав у перекладі Верьовкіна на російську мову й Савари - на французький. Але великий російський поет уважав блюзнірством назвати свої вірші перекладом Корана, тому що Коран написане пророком Мухаммедом, думки якому вселив сам Всевишній.

Перекласти слова Всевишнього - велика зухвалість, неповага до віруючих мусульман, тому А. С.  Пушкін назвала свій переклад усього лише «Наслідуванням....

» (Виступ підготовленого заздалегідь учня - >Див. додаток 2).

Три великі росіяни письменника (поета) ХIХ століття назвали свої добутки однаково «____________». У двох це романтичні поеми, і тільки третє - реалістичне оповідання в прозі. Хто автор цього оповідання і як письменник затверджує думку про можливість мирного співіснування двох воюючих народів на Кавказі, думку, що змушує читачів задуматися про безглуздість війни й гармонії взаєморозуміння й дружби? А) А. С.

Пушкін Б) М. Ю. Лермонтов В) Л. Н. Толстой Г) И.

С. Тургенєв Коротка відповідь: В А. С. Пушкіна й М. Ю.

Лермонтова - романтичні поеми, а в Л. Н. Толстого - реалістичне оповідання «Кавказький бранець». Думка про толерантність письменник затверджує насамперед через сюжетну лінію дружби російського офіцера Жилина й татарської дівчинки Дини, що порушила заборону батька й урятувала друга від неминучої смерті. Як називається оповідання И. С. Тургенєва зі збірника «Записки мисливця», у якому автор розповідає про дружбу двох зовсім різних і по характері, і за рівнем життя кріпосних мужиків поміщика, пана Полутикина?

Про толерантність російської людини міркує сам автор наприкінці оповідання. Щоб переконатися в цьому, нього ми просто знайдемо й прочитаємо.

А) «Касян з Гарної Мечі» Б) «Тхір і Калинич» В) «Єрмолай і мірошничка» Г) «Бежин луг» Коротка відповідь: оповідання И. С. Тургенєва називається «Тхір і Калинич», у ньому автор показує два типи російських характерів з народу. Тургенєв пише: «Я с задоволенням слухав і спостерігав за ними. Обоє приятеля анітрошки не походили один на одного.

Тхір була людина позитивний, практичний, адміністративна голова, раціоналіст; Калинич - навпроти, належав до числа ідеалістів, романтиків, людей захоплених і мрійливих». Дуже важливо для письменника, що вони перебувають у дружніх відносинах. Заможний Тхір поважає бідняка Калинича й по багатьом питанням радиться з ним. А от що пише про толерантність російської людини з народу сам И.

С. Тургенєв у цьому оповіданні: «... з наших розмов я виніс одне переконання, якого, імовірно, ніяк не очікують читачі, - переконання, що Петро Великий був по перевазі російська людина, росіянин саме у своїх перетвореннях. Російська людина так упевнена у своїй силі й міцності, що він не ладь і поламати себе: він мало займається своїм минулої й сміло дивиться вперед. Що добре - те йому й подобається, що розумно - того йому й подавай, а звідки воно йде, - йому однаково.

Його здоровий глузд охоче подтрунит над сухопарим німецьким розумом; але німці, за словами Тхора, цікавий народец, і повчитися в них він готовий». XVIII-XX вв. Друга половина XX століття

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе