Ханина — Інтернет-Сайти, присвячені миноритарним мовам: закордонний досвід

О. В. Ханина ІНТЕРНЕТ-САЙТИ, ПРИСВЯЧЕНІ МИНОРИТАРНиМ МОВАМ: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД (Язикова розмаїтість у киберпространстве: російський і закордонний досвід. - М.

, 2008. - С. 96-103) В усьому світі відбувається зникнення мов: люди, що ще недавно говорили на мовах своїх предків, перестають їх використовувати, переходячи на мову, на якому говорить «успішну більшість». Швидше за все, діти таких людей теж будуть говорити мовою більшості, і кількість мовців на «малому» мові буде усе більше скорочуватися.

Подібні процеси зміни мови відбуваються в даний момент у всіх великих країнах з єдиною державною мовою, що, таким чином, «витісняє» миноритарние мови. На наших очах зникають миноритарние мови Росії, однак і в США, Канаді, Австралії, Бразилії, Індонезії й іншим країнам має місце схожа ситуація. У всіх цих країнах є офіційна державна мова: це англійський у США, він же в Канаді (разом із французьким), в Австралії, португальський у Бразилії, індонезійський в Індонезії й т.д. У той же час у силу історичних обставин лише невеликий відсоток громадян, що проживають там, говорить на своїх етнічних мовах, зовсім не схожих на перераховані державні, і частіше навіть не родинні ім.

Ще зовсім недавно, аж до 1980-х років, у цих країнах учителя забороняли дітям говорити рідними мовами в школах, просили батьків не використовувати етнічні мови для спілкування з дітьми. Не секрет, що така ж ситуація мала місце й у СРСР, особливо стосовно нечисленних народів Півночі . На щастя, сьогодні великі держави відмовилися від подібної язикової політики, однак «розгорнути» процес зникнення миноритарних мов у зворотну сторону вкрай складно. Так, наприклад, для переважної більшості малих язикових співтовариств цих країн шкільне навчання на своїй рідній мові практично неможливо через те, що діти вже не говорять на ньому. Негативні аспекти скорочення кількості мов, на яких говорять на нашій планеті, очевидні.

На очах відбувається непоправна втрата культурної розмаїтості: зі зникненням мови нерідко зникає більшість традиційних знань про фізичний і духовний світ, а також унікальне бачення миру, що зберігається в лексиці й граматиці цієї мови. Більше того, вгасання мови предків часто важко переживає те саме культурне співтовариство, що раніше більш-менш усвідомлено вибрало його забуття: культурна й соціальна самоідентифікація нерозривно пов'язана з мовою й незмінно страждає в подібних випадках. Змінити цю ситуацію або хоча б загальмувати процес зникнення мов здатні, по суті, тільки самі представники малих язикових співтовариств. Як показує практика, ніякий вплив ззовні, з боку педагогів, діячів культури, лінгвістів і ін., не може змусити людей говорити мовою своїх батьків або бабусь і дідусів, якщо вони вже вибрали державну мову як своя єдина мова. Однак педагоги, діячі культури й лінгвісти здатні підвищити престиж конкретних миноритарних мов у суспільстві, тобто вплинути на відношення мовців до своєї мови й в остаточному підсумку на вибір ними тих мов, на яких вони будуть говорити один з одним і зі своїми дітьми. Не менш важлива й та своєчасна допомога, що люди відповідних спеціальностей можуть зробити малому язиковому співтовариству у випадку відродження інтересу до мови: мова йде про розробку на миноритарних мовах навчальних посібників, книг, статей, передач і т.

д. Нарешті, останнім часом з'явився новий канал комунікації - Інтернет, що також може бути задіяний в освітніх програмах, у розвитку функціональних можливостей миноритарних мов, а також у підвищенні їхнього престижу. Зрозуміло, у даний момент аж ніяк не всім малим язиковим співтовариствам Росії доступні комп'ютери й Інтернет як такі. Представляється, однак, що це лише справа часу; більше того, нам відомі випадки, коли для вилучених сільських шкіл Росії проблемою було саме не наявність сучасного комп'ютерного встаткування, а нерозуміння того, як і навіщо його можна використовувати. У цій статті ми б хотіли розповісти про використання Інтернету для потреб малих язикових співтовариств за межами Росії.

У таких багатомовних країнах, як США, Канада й Австралія, активне використання Інтернету почалося трохи раніше, ніж у Росії, а виходить, уже накопичений деякий досвід. При цьому ознайомлення з більшістю сайтів цих країн можливо тільки для людини, що володіє англійською мовою, а тому для активістів малих язикових співтовариств Росії доступ до них нерідко утруднений. Таким чином, ми бачимо нашу мету в перекладі й підсумовуванні досвіду закордонних колег, що працюють із миноритарними мовами за допомогою сучасних технологій. При викладі матеріалу ми постаралися звернути особливу увагу на різні «знахідки» наших закордонних колег.

Дійсно, у той час як інформація про всі ті матеріали, які є на деякому сайті, присвяченому миноритарному мові, нерідко цікава для ознайомлення, вона навряд чи допоможе людині, що розробляє свій сайт про миноритарном мову. Однак якісь «прийоми» подання інформації або організації робочого процесу при створенні сайту цілком можуть бути перенесені й на російський ґрунт. Ідеальними читачами цієї статті представляються нам, отже, ті, хто поставиться до неї як до «набору випадків з життя», які можна застосувати у своїй справі й одержати негайну практичну користь. Отже, переважна більшість закордонних сайтів, присвячених миноритарним мовам, можна поділити на чотири категорії: 1) інтернет-сайт як інформаційний ресурс; 2) інтернет-сайт як освітній ресурс; 3) інтернет-сайт як канал комунікації; 4) інтернет-сайт як засіб самовираження.

Розглянемо кожний із цих типів окремо, звертаючи особливу увагу на ті їхні елементи, які нам здаються застосовними й для малих язикових співтовариств Росії. Відразу обмовимося, що ілюстративні приклади, що приводяться нижче, сайтів являють собою лише випадковий вибір із усього безлічі сайтів, що ставляться до чи тої іншої категорії. 1. Інтернет-Сайт як інформаційний ресурс Інтернет-Сайт як інформаційний ресурс насамперед надає інформацію про те, що дана культурно-язикова група існує як така. На такому сайті звичайно представлена інформація про даний народ, його мові, традиціях, території й т.д.

Головною мовою такого сайту є державна мова. Подібний ресурс може бути розрахований як на широку аудиторію, так і на більше вузьку. У першому випадку викладаються, в основному, досить загальні відомості, використовується велика кількість ілюстративного матеріалу, картинок і т.д. Прикладами можуть служити сайт про народ арапахо (Arapaho), створений студентами американського університету штату Колорадо ; або сайт школи племінного співтовариства тулалип (об'єднання декількох традиційних племен штату Вашингтон, США), створений самими школярами й розповідає безпосередньо про школу, а також про їхню традиційну культуру, вірування і їхню мову лашуцид (Lushootseed) .

Інформаційні сайти можуть бути орієнтовані й на обмежену аудиторію: безпосередньо представників даного язикового співтовариства або вчених, що цікавляться цією мовою й культурою. У цьому випадку на сайті представлена, в основному, інформація властиво про миноритарном мову й на миноритарном мові, найчастіше зі звуковими файлами: словники, тексти з перекладами, розмовники й т.д.

Наприклад, такий сайт створив для південноамериканської мови якуару (Перу) американський лінгвіст М. Хардман .

Сайт американської мови чейен (Cheyenne) містить десятки інформаційних ресурсів і посилань, пов'язаних із цією мовою . Також існують сайти, на яких представлені винятково тексти на миноритарних мовах, записані й проаналізовані лінгвістами . Відзначимо, що сучасні мультимедійні програми дозволяють розробляти сайти таким чином, щоб користувач міг міняти спосіб подання інформації залежно від своїх потреб: можна бачити весь текст цілком або по реченнях, з перекладом або без і т.д. 2. Інтернет-Сайт як освітній ресурс Інтернет-Сайти як освітні ресурси особливо затребувані в ситуації, коли, з одного боку, кількість мовців на миноритарних мовах украй низьке, а з іншого боку - спостерігається відродження інтересу до цих мов.

Таким чином, подібні сайти є одним із засобів, що дозволяють познайомитися з мовою ближче: на них розміщені різні навчальні й методичні матеріали або просто інформація, зручна для використання як язикові вправи. Украй важливим для подібних сайтів є зручний інтерфейс і загальна візуальна привабливість. Виявляється, що створення таких сайтів нерідко може бути окремою захоплюючою вправою для школярів [McHenry 2002].

По-перше, вони самостійно збирають матеріали для сайту, розпитуючи дорослих про культуру й мову їхніх предків. При цьому наявність практичної мети - розробити сайт - мотивує їхній інтерес до того, що в інших випадках може бути для них трохи «абстрактним» і далеким. По-друге, вони вчаться сучасним технологіям, настільки привабливим для молоді в будь-якій країні.

Нарешті, саме з'єднання рідної мови з комп'ютерними технологіями підвищує його престиж: мова предків перестає асоціюватися винятково з минулим. Частина сайтів, зазначених вище, була створена школярами й студентами. Варто також згадати Інститут аборигенного утворення в Австралії (Batchelor Institute of Indigenous Tertiary Education), деякі студенти якого роблять невеликі сторінки на своїх мовах як випускні роботи . Схожі сторінки про свої мови становлять студенти Навчального центра документації мов при Університеті Гавайи (США) .

У статті К. Каздена «Підтримка малих мов у киберпространстве» [Cazden 2003] обговорюється подання традиційних оповідань на миноритарном мові в супроводі ігор, загадок і т.д., заснованих на цих оповіданнях; і оповідання, і завдання представлені на обох мовах, на державному (англійському) і на миноритарном, перемикання між ними здійснюється натисканням відповідної «кнопки» (подібна ідея була реалізована в школі Нижнекускоквимского району на Алясці). У цій же статті розповідається про проект, здійснюваному фахівцями національного парку Glacier Bay (Аляска, США) спільно зі старійшинами народу тлинкитов (Tlingit): в 2003 році вони працювали над «мовця картою» традиційних земель цього народу.

Мається на увазі інтерактивна карта з опорними крапками: при наведенні мишки на ці крапки «спливають» фотографії відповідного місця, усне оповідання про нього й т.д. Схожу ідею культурної енциклопедії, що постійно поповнюється, в Інтернеті розвиває В. Позер у своїй статті «Використання інтернет-сторінок для зникаючих мов» [Poser 2002].

Він пише про те, що самостійне вивчення такої енциклопедії, що містить безліч гіпертекстових посилань, картинок, звукових файлів і навіть відео, більш близько за своїм духом до тому, як відбувається навчання в традиційних суспільствах. Дійсно, на відміну від шкіл європейської цивілізації, де велике значення надається послідовному викладу предмета вчителем, навчання в багатьох нечисленних народів треба іншим принципам: учень звичайно сам відкриває для себе мир, одержуючи потрібну йому в даний момент інформацію від учителя. Так і інтернет-енциклопедія на відміну від книги не припускає єдино можливого способу прочитання. Нарешті, вона містить багато матеріалу про культуру в неписьмовому виді, що теж важливо для традиційних культур. Оскільки освітні сайти розраховані, у першу чергу, на аудиторію, поки не володіє даним миноритарним мовою, вони виконані звичайно державною мовою, а не на миноритарном. Однак іноді зустрічаються сайти, які частково використовують написи й невеликі тексти, у тому числі й на миноритарном мові.

Так, сайт освітньої культурно-язикової програми народу йолнгу при Університеті Чарльза Дарвіна (Австралія) виконаний англійською мовою, однак вітання й кнопки переходів представлені на йолнгу, англійський же варіант з'являється при наведенні на них курсору . Американський сайт, присвячений мові потаватоми (Potawatomi), містить словник, історії на англійському й потаватоми, вправи для язикових уроків, інформацію про граматику й ін. Сам сайт здійснений англійською мовою, однак у його оформленні використовуються й вираження на потаватоми: одне з таких слів, bzhekigigyagos, входить в інтернет-адреса сайту . Освітній сайт мови лакота (Lakhota, США) створений на англійському, однак опис социолингвистической ситуації в місцях поширення цієї мови й причин його вгасання представлено на двох мовах - англійському й лакота .

Сайт освітньої програми миноритарних мов Канади виконаний повністю на англійському, однак його вітання зроблене за допомогою флеш-анімації: по черзі з'являються кілька традиційних зображень тварин з назвою на одній з миноритарних мов, супроводжуваному проголошенням цього слова . Сайти, присвячені мовам інну-аймун і ист-кри (Канада), дозволяють перемикатися на три мови - англійську, французький і інну-аймун/ист-кри; правда, при перемиканні на миноритарний мова частина змісту однаково залишається на англійській, головній мові сайтів (в основному це теоретичні лінгвістичні міркування й організаційна інформація) . Рідкий випадок являє собою прекрасно зроблений сайт державної язикової комісії маорі (Maori, Нова Зеландія), що повністю представлена у двох варіантах - на англійському й на маорі . Варто відзначити, що багато хто з освітніх цілей, на які орієнтовані подібні сайти, могли б бути досягнуті й без допомоги Інтернету, якби їхній зміст був переписаний на звичайний компакт-диск.

Однак у сайту є така незаперечна перевага, як загальнодоступність, що особливо важливо для язикових співтовариств, представники яких некомпактно розселені по великій території. К.

Казден приводить у згадуваній статті приклади успішного використання Інтернету в такій ситуації для новозеландського народу маорі, для гавайців, для традиційних народів Аляски. Цей параметр також важливий і для Росії: перебувати в тисячах кілометрів друг від друга можуть представники таких історично кочових народів, як, наприклад, ненци, евенки, якути, чукчі, коряки й ін. Крім того, матеріали, розміщені на компакт-диску, неможливо міняти й доповнювати, у той час як у випадку інтернет-сайту зміни миттєво стають доступними будь-якій людині, що має комп'ютер з доступом в Інтернет.

Нарешті, компакт-диск навряд чи може вийти за межі своєї споконвічної цільової аудиторії, а інтернет-сайт дає можливість будь-якій людині зацікавитися невідомим йому народом і мовою. 3. Інтернет-Сайт як канал комунікації За допомогою інтернет-сайту представники однієї й тої ж нечисленної народностей, що живуть далеко друг від друга, можуть обмінюватися повідомленнями, як просто дружніми, так і стосовними до їхньої загальної діяльності.

Наприклад, невеликий народ хуаве (Huave) у Мексиці має свій сайт-блог, що служить для обміну інформацією один з одним; вітання сайту показується на хуаве, у той час як частина повідомлень - на хуаве, а частина - на іспанському (державній мові Мексики) . У тому випадку, коли представники малого язикового співтовариства регулярно користуються Інтернетом, такий сайт може використовуватися для організації різних заходів і зустрічей, тобто служити цілям поширення інформації або позначка-спілкування («спілкування на тему спілкування»). Однак інтернет-сайти можуть також використовуватися для комунікації між представниками різних нечисленних народностей. У згаданій статті К. Каздена розповідається про те, як учителька Рози Роппель у школі міста Кетчикана (Ketchikan) на Алясці придумала цікавий спосіб зацікавити школярів написанням оповідань про свою традиційну культуру.

Вона організувала переписку через Інтернет між своїми учнями й школярами пуебло на півдні США, у штаті Нью-Мексико. Школярам по обидва боки сподобалося обмінюватися своїми традиційними історіями із представниками такого ж малого народу, як вони самі. Нудне завдання «написати історію», тим більше таку, котру й так всі навколо знають, перетворилося, таким чином, у захоплюючу ситуацію спілкування, оказавшуюся можливої тільки завдяки Інтернету.

Помітимо, що мовою спілкування в цьому випадку виступав англійський, тобто мова йшла не про практику рідної мови, а про підвищення інтересу до своєї традиційної культури й про розвиток знань про неї. 4. Інтернет-Сайт як засіб самовираження Нарешті, інтернет-сайти можуть служити засобом творчого самовираження представників традиційних народностей, будучи сучасним аналогом книги, присвяченої малій мові.

Однак на видання книги потрібні ресурси куди більші, ніж на створення сайту. Вдобавок і відповідальності за представлене на сайті куди менше, ніж за надруковане в книзі. Тому люди використовують інтернет-сайти як спосіб розповісти про свою культуру й про себе в цікавому й легко реалізованому виді. Так, студент Терри Чи, представник американського народу навахо (Navajo), створив власний сайт, де він зібрав різний цікавий для нього матеріал, у тому числі про мову навахо. Крім іншого, на цьому сайті можна знайти поезію на навахо (з перекладом на англійський), назви місячних циклів і сузір'їв на цій мові, а також набір виражень на навахо в різноманітних молодіжних контекстах, яких не зустрінеш у стандартному словнику або граматиці: напису на грайливих листівках, картинках і бамперах, сленг і т.

д. . Уже згадані інтернет-сторінки випускників Інституту аборигенного утворення в Австралії також підходять під визначення сайту як засобу самовираження. Представники різних малих народів Австралії розповідають на своїх мовах про себе й про те, що їм цікаво (з п'яти сторінок, для яких ми привели посилання, чотири використовують тексти на миноритарном мові з перекладом на англійський, а одна - без перекладу, тобто тільки на миноритарном мові ). Крім перерахованих типів сайтів, присвячених якомусь одній мові, зустрічаються також інтернет-сайти про язикову розмаїтість тої або іншої територіальної спільності. Так, нам зустрівся сайт, на якому представлені вітання на 39 мовах штату Оклахома (США).

Цей сайт дуже добре зроблений і містить, крім властиво тексту вітань, звукові файли до багатьом з них, алфавіти цих мов, іноді й невеликі тексти на цих мовах . Як можна було помітити з нашого огляду, інтернет-сайтів, виконаних властиво на національних мовах, а не про національні мови, на жаль, украй мало у всіх розглянутих країнах. Це пов'язане із сумним фактом сучасної социолингвистической ситуації цих країн, коли в більшості випадків по-справжньому говорять на цих мовах тільки люди старше певного віку, які рідко користуються як Інтернетом, так і комп'ютером взагалі.

Школярі й студенти, які є основними творцями й одночасно головною аудиторією сайтів про такі мови, у свою чергу, часто не володіють своєю етнічною мовою повною мірою. Як нам представляється, у Росії ситуація відрізняється від цієї принаймні для деяких національних мов . У зв'язку з попередньою обставиною згадаємо про існуванні сайтів, які виконані на миноритарних мовах, хоча їхній зміст не зв'язаний безпосередньо з мовою як таким. Це, наприклад, сайт міжнародного Сполучника саамов, що функціонує з 1956 року: основна мова сайту - саамський, є також англійська, норвезька, російська й фінська версії (останні дві на даний момент не працюють) . Інший приклад - сайт анімаційної студії «Ам Боксу» у Великобританії, головна мова якого - гаельский (миноритарний мова Шотландії), є також англійський варіант .

* * * Розмаїтість миноритарних мов і культур Росії - це багатство всієї нашої планети. Розміщення в Інтернеті інформації про їх є унікальним способом поділитися цим багатством з усім миром, виразити свою повагу до традиційних культур. Розробка сайтів про миноритарних мови й на миноритарних мовах, з одного боку, задовольняє інформаційні, освітні, комунікативні й творчі потреби самих нечисленних народів, а з іншого боку - відкриває ці народи для всього миру. У даній статті ми постаралися узагальнити досвід наших закордонних колег і сподіваємося, що хоча б частина викладених вище ідей зможе придатися тим, хто буде створювати сайти про мови нечисленних народів Росії. Автор буде рад одержати питання й коментарі за адресою: olekha@mail. ru.

Ми виражаємо свою подяку Лаурі Робинсон, Патрисии Шоу, Мариори Пак, Маргариті Маккензи й М. Хардману за посилання на деякі з інтернет-сторінок, згаданих у цій статті, а також Девиду Натану за коштовні коментарі. Примітки 1. Н. Б. Вахтин докладно описує це у своїй книзі: Мови народів Півночі в XX столітті: нариси язикового зрушення.

С.-Пб., 2001. 2.

colorado. edu/linguistics/csilw/newarapproj2.htm Всі посилання, які приводяться в даній статті, були доступні на 09.09.2007. 3. msvl. k12.

wa. us/elementary/tulalip/home. asp 4. latam. ufl.

edu/hardman/jaqaru/jaqaru. htm 5. geocities. com/cheyenne_language/ і особливо geocities. com/cheyenne_language/cheypgs. htm 6.

yuwaalaraay. org/Guwaabal/index. html dnathan.

com/language/warrungu/index. htm 7. Наприклад, batchelor. edu. au/callwebsite/studen"_blank" >Вікна пвх, відео< виклали на наш офіційний сайт винтернете.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе