Підготовчий^-підготовчий-літературно-підготовчий характер щоденників Толстого


Підготовчий^-підготовчий-літературно-підготовчий характер носили не тільки ранні щоденники Толстого. Такий же характер і значення мав і перший пробний, незавершений літературний досвід Толстого - уривок, названий їм «Історія вчорашнього дня». Задум «Історії вчорашнього дня» ставиться до самого початку 1851 р. 18 січня Толстої записує в щоденнику: «Писати історію мого дня». Через два місяці, 24 березня 1851 р., у щоденнику з'являється більше великий запис про тім же: «Написати нинішній день із усіма враженнями й думками, які він породить». У наступні дні Толстої безпосередньо працює над уривком

Уривок починається словами, які пояснюють толстовський задум: «Пишу я історію вчорашнього дня, не тому, щоб учорашній день був чим-небудь чудовий, скоріше міг назватися чудовим, а тому, що давно хотілося мені розповісти задушевну сторону життя одного дня.— Бог один знає, скільки різноманітних, цікавих вражень і думок, хоча темних, неясних, по |не] менш того зрозумілих душіі нашої, проходить в один

день. Коли б можна було розповісти їх так, щоб сам би легко читав себе й інші могли читати мене, як і я сам, вийшла б дуже повчальна й цікава книга, і така, що не дістало б чорнила на світі написати її й тиші рафчиков надрукувати».

Задум відрізняється незвичайністю й сміливістю. Можна сказати також, що він цілком оригінальний. Відомо, що на самому початку літературної діяльності Толстой випробовував сильне захоплення Стерном. Сліди цього захоплення видні й на першому незавершеному досвіді Толстого: відмова від фабульної побудови, інтерес до задушевної сторони людського життя. Але толстовська манера в «Історії вчорашнього дня» (як і в наступних біографічних повістях) помітно відрізняється від її. У Толстого пет інтелектуальної вишуканості Стерна, чарівної й легкої його іронії, у нього начисто відсутній ігровий момент, настільки сильний у Стерна. У Толстого усе серйозніше й глибше. Він прагне проникнути туди, куди ніхто до нього не проникав, у таємне таємних людину, вона задався метою показати самі «коріння людських учинків». У цьому він відштовхується від Стерла і йде багато далі Стерна. Як помітив Б. Курсів, «можливо, оповідання „История вчорашнього дня" був задуманий з метою й освоєння всього кращого в манері Стерна, і подолання цієї манери як такий».

В уривку «Історії вчорашнього дня» чимало відкриттів. Відкриттів психологічних і одночасно художніх. Сама позиція оповідача характерна взагалі для Толстого) - позиція відкривача. Він пише: «Я подивився на годинники й устав. Дивно: крім як коли я з нею говорю, я ніколи не видал па собі її погляду, і разом з тим вона бачить всі мої рухи.- «Ах, які в нею рожеві годинники!» - Мене дуже образило, що знаходять мої брегетовские годинники рожевими, мені так само кривдно здалося, коли б мені сказали, що в мене рожевий, жилет. Долито бути, я примітно зніяковів, тому що, коли я сказав, що це, навпроти, прекрасні годинники, вона у свою чергу зніяковіла. Мабуть, їй було шкода, що вона сказала річ, що мене поставила в неспритне положення. Ми обоє зрозуміли, що смішно, і посміхнулися. Дуже мені було приємно разом зніяковіти й разом посміхнутися. Хоча дурість, але разом.- Я люблю ці таємничі відносини, що виражаються непомітною посмішкою й очами і яких пояснити не можна. Не те, щоб один іншого зрозумів, але кожний розуміє, що іншої розуміє, що він його розуміє, і т. д.

Уривки, схожі на цей, написані в дневштково-исповедальной манері, до межі обнажающие внутрішнє життя людини, ми зустрічаємо у великій кількості не тільки в незавершеному начерку Толстого, але й ще частіше в його біографічних повістях. Ми читаємо таке й в «Історії вчорашнього дня», і в «Дитинстві й отроцтві» і мимоволі думаємо про себе: як це дивно вірно. Адже саме так і із мною буває. Але чому я раніше не зауважував цього? І чому ніхто з письменників дотепер мені про це не розповів?..

Психологічні відкриття Толстого носять особливий характер. Це відкриття добре нам знайомого. Товстої розповідає читачеві про нього самому те, що той ховаю знає, по про що колись не думав, і читач приймає це як важливе для себе одкровення. Сила Товст-художника в тім і полягає, що він відкриває нам відкриває в самому, точному й глибокому змісті цього слова самі звичайні й самі повсякденні таємниці. Саме в цьому укладено у великому ступені те повое слово, з яким Толстой прийшов у літературу. Це його особливе, нове слово готувалося в щоденниках, воно було їм літературно вивірене й випробувано в чорновому начерку «Історії вчорашнього дня», воно було цілком реалізоване й зазвучало на повну силу - зазвучало для читача - у нервом закопченому творі Толстого, у повісті «Дитинство».

Если домашнее задание на тему: » Підготовчий^-підготовчий-літературно-підготовчий характер щоденників Толстого оказалось вам полезным, то мы будем вам признательны, если вы разместите ссылку на эту сообщение у себя на страничке в вашей социальной сети.