Проза. Роман. Княгиня Литовська — художній аналіз

Княгиня Литовська .- Незакінчений роман з життя петербурзького суспільства 1830-х років; був початий в 1836 р. Створювався при участі найближчого друга Лермонтова, літератора й етнографа С. А. Раєвського (1808-1876). С. А. Раєвський служив у Департаменті державних имуществ і був добре знаком з побутом і вдачами петербурзьких чиновників. Бесіди з ним з'явилися для Лермонтова тим джерелом, звідки письменник одержувало фактичний матеріал, необхідний йому для розробки сюжетної лінії, пов'язаної з образом Красинского.

Робота над романом була перервана подіями, що пішли за загибеллю в січні 1837 р. (Даний матеріал допоможе грамотно написати й по темі Проза. Роман. Княгиня Литовська. Короткий зміст не дає зрозуміти весь зміст добутку, тому цей матеріал буде корисний для глибокого осмислення творчості письменників і поетів, а так само їхніх романів, повістей, розповідей, п'єс, віршів) А. С. Пушкіна. Незабаром Лермонтов і Раєвський були вислані з Петербурга - перший за створення вірша «Смерть Поета», другий - за його поширення. 8 нюня 1838 г, Лермонтов писав Раєвському: «Роман, що ми з тобою почали, затягся й навряд чи скінчиться, тому що обставини, які становили його основу, перемінилися, а я, знаєш, не можу в цьому случав: відступити від істини».

Роман «Княгиня Литовська» багато в чому автобиографичен; реальною основою сюжетної лінії «Печорин - Негурова» послужили «петербурзькі» відносини Лермонтова із предметом його юнацької любові :Е. А, Сушковой, охарактеризовані їм самим У листах к.4. А., Лопухиной і А. М. Верещагіній (кінець 1834 -початок 1835 г.). «..,Я звертався с. нею в суспільстві так, ніби вона була мені близька <...> Коли я помітив, що мені це вдалося <„ .> я вдався до маневру. Насамперед у світлі я став більше холодний з нею, а, наодинці більше ніжним,, щоб показати, що я її більше не люблю, а що вона мене обожнює <..;> коли вона стала зауважувати це.<;.„ >, я в суспільстві перший покинув її, я став твердий і зухвалий, глузливий і холодний з нею <...> ...коли я побачив, що в очах світла треба порвати з нею, а віч-на-віч все-таки ще здаватися; їй вірним, я жваво знайшов чудесний спосіб я написав анонімний лист,.<;...> Отже, ви бачите, я добре помстився за сльози, які мене змусило пролити 5 років тому кокетство m-lle З.» (з листа до А. М. Верещагіній - весна 1,835 р.).

Відносини Лермонтова з В. А. Лопухиной (про неї див. у примітці до вірша «ДО Л.-» («У ніг інших не забував...»), див. наст, изд., т. 1, с. 668) знайшли відбиття в другій сюжетній лінії роману, пов'язаної з іменами Печорина й княгині Віри Литовської. Прототипом князя Лиговского в романі з'явився Н. Ф. Бахметев, за який У. А, Лопухина в 1835 р. вийшла заміж, Мабуть! - мабуть! пролунав лемент! - Рядок з «Євгенія Онєгіна» Пушкіна (гл. I, строфа XVI; у Пушкіна - Паді!).

...було б цікаво для Лафатера...- Про Лафатере (див. примітка наст. изд. с. 619-620).

На закінчення портрета скажу, що він називався Григорій Олександрович Печорин...- прізвище «Печорин» утворені по тім же принципі, що й прізвище головного героя пушкінського роману (за назвою північних російських рік) і тому, як писав У. Г, Бєлінський, «незримо» з ним зв'язується. У рукописі I глави лермонтовского роману допущена характерна описка: «Онєгін» замість «Печорин».

...погулявших колись за Балканам...- Учасники російсько-турецької війни 1828-1829 р. закінчили її переходом через Балканські гори

...на мармуровому каміні стояли три алебастрові карикатурки Паганини, Іванова й Россіні...- Паганини Пикколо (1782- 1840) -італійський скрипаль і композитор; Іванов Микола Кузьмич (1810-1880) -тенор, пользовавшийся європейською славою; Россіні Джоаккино Антонио (1792-1868) - італійський оперний композитор. А. М. Верещагіна згадувала, як Лермонтов «в усі горло й до втрати подиху» співав дует з опери Россіні «Семіраміда» (1823).

С. 385-386. ...він, як партизан Байрона, назвав її портретом Лари.- «II а р т и з а п Б а й р о и а» - шанувальник, шанувальник таланта англійського поета. Л а р а - герой однойменної поеми Дж. Байрона (1814),

Як угль, у горні розпечений!..- Рядок з «Оди, обраної з Іова» (1743-1751) М. В. Ломоносова

Повірте, я краще цього говорю російською мовою - я не монастирка.- Варенька підкреслює, що вона не виховувалася в Інституті шляхетних дівиць (містився в будинку Смольного жіночого монастиря), де французькій мові приділялася більша увага, чим росіянинові

Маленький Меркурій...- Меркурій у римській міфології бог торгівлі, заступник мандрівників. Зображувався в крилатих сандаліях, дорожньому капелюсі. Тут його ім'я вжите в значенні «посильний».

Давали Фенеллу...- За назвою «Феиелла» у Петербурзі йшла опера французького композитора Даниеля Франсуа еспри Обера (1782-1871) «Німа з Портъчи» (1828). Була дозволена до постановки після того, як у лібрето опери (сюжетом послужило повстання неаполітанських рибалок проти іспанських поневолювачів в 1647 р.) був внесений ряд змін. Відомо, що Лермонтов любив грати увертюру до цієї опери, ...ходять пити чай до Фенікса.- Лермонтов має на увазі трактир «Фенікс», що розташовувався проти Олександрійського театру

...так бідний, що ходжу в стільці...- Красинский міг дозволити собі тільки дешеві місця в театрі -за кріслами

...викликали Новицкую й Голланда...- Балерина Марія Дмитрівна Новицкая (1816-1868) з величезним успіхом виконувала роль німий рибачки Фенелли в опері Обера. Голланд Костянтин (1804-1868) -оперний співак, артист німецької оперної трупи в Петербурзі. Виетупал у ролі Фиорелло (брата Фенелли).

...іти пішки в Невський монастир...- Алексапдро-Нсв-Ская лавра перебувала на самій окраїні міста

...тому що натуральна історія...- Інакше - природна історія

...один раз на два місяці в Ревель на води...- Сучасна назва Ревеля-Таллин.

...взяли вчителі по квитках...- «Учителеві по квитках» платили не за кожний урок, а по талонах, що нагромадилися

У Москві, де прозвання ще в моді, прозвали їх la bands joyeuse.- Один з листів Лермонтова до своєї московської приятельки С. А. Бахметевой підписано: «член вашої bande joyeuse* («веселої зграї»). Бахметева називала так Лермонтова і його друзів - Н. И. Поливанова, В. А. і Н. С. Шеншиних, А. Д. Закревского й А. А. Лопухина.

...судження молодих людей, вихованих у Москві й звиклих без примуса стороннього розвивати свої думки...- Лермонтов підкреслює різницю між «московським» і «петербурзьким» вихованням; останнє, але його думці, приводило до нівелювання особистості: знищенню її своєрідності, до втрати індивідуальності. У листі до М. А. Лопухиной (28 серпня 1832 р.) з Петербурга Лермонтов писав: «...бачив я зразки тутешнього суспільства: любезнейших дам, учтивейших молодих людей - всі разом вони роблять на мене враження французького саду, дуже тісного й простого, але в якому з першого разу можна заблудитися, тому що хазяйські ножиці знищили всяке розходження між деревами!»

Нарешті приїхали в монастир... і останній Новик відкрив так пізно ім'я своє й долю свою... - «Останній Новик» - назва історичного роману И. И. Лажечникова (1792-1869), написаного в 1831-1833 р. «Новики» - у допетровський час молоді дворяни, що починали службу при дворі без певної посади. Лермонтов відсилає до подій заключної глави роману, які розгортаються па площадці західної вежі Симонова монастиря

Після узяття Варшави.,.- Мова йде про польське повстання 1831 р.; Варшава була зайнята царськими військами 8 вересня

...буклі a la Sevlgne...- В XVIII в. з'явилася мода на зачіску, що носила маркіза де Севинье (1626-1696), чиє ім'я стало незвичайно популярним після видання в 1726 р. рє листів до дочки. У зачісці «а la Sevigne» обруч стягав смуги на тім'ї й особа обрамляли довгі буклі, що ниспадают до плечей

...У чоловіків зачіски a la jeune France, a la nissr, a la tnoyen age, a la Titus...- Лермонтов підкреслює різноманітно зачісок: довгі волосся (мода французьких письменників-романтиків), смуги, обстрижені в кружок (a la russe), чубчик і волосся до плечей (а 1а moyeri age), коротка стрижка (як у Тита, римського імператора),

...яка суміш одягів і осіб! - Рядок з поеми Пушкіна' «Брати розбійники» (1821 -1822).

...у малиновому струмі...- Струм - назва високого жіночого головного убору без полів (від фр.1- toque).

Він увернувся від рішучої відповіді, як Талейран або Метт'ерних.- Лермонтов називає імена двох відомих політиків і державних діячів, що відрізнялися особливим дипломатичним мистецтвом. Це француз Талейран-Перигор Шарль Моріс (1754-* 1838) й австрієць Меттерних-Випнебург Клемепс Венцель Лотар ( 1773-4859).

...картина Брюллова «Останній день Помпеї», їде в Петербург.- Картина К. П. Брюллова була привезена з Італії наприкінці липня 1834 р. і в серпні виставлена в Ермітажі. и.'

...борода й la St.-Simonienne - мода, прийнята в наслідування послідовникам навчання графа Клода Анри де Сен-Симона (1760^-1825), французького мислителя, соціаліста-утопіста. У Па-' риже'шо^х років таку бороду носили молоді люди, що належали до артистичної богеми, і сенсімоністи

...він називав себе Горшенков.- Можливо, що прототипом Гір-Шенкова з'явився петербурзький журналіст, камер-юнкер Наркйз Іванович Тарасенко-Отрсшков (1805-1873). Уважалося, що-тарасенко-отрешков був пов'язаний з III Відділенням

Смак, панотець, відмінна манера.- Цитата з «Горя Від розуму» Грибоєдова (дія друге).

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Очерки и сочинения по русской и мировой литературе